пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

12. Мотиви поведінки людини за З. Фрейдом.

Фрейд вважав, що поведінка людини підпорядковується закону збереження енергії: енергія може переходити з одного стану в інший, але кількість її залишається сталою. Фрейд перевів загальний закон природи збереження енергії на мову психологічних термінів у базові положення психоаналізу, стверджуючи, що психічну енергію генерують сексуальні та агресивні інстинкти. Тобто, в основі мотивації лежить прагнення задовольнити вроджені інстинкти (соматичні вимоги організму). Фрейд вважав, що будь-яка активність людини (мислення, сприйняття, пам'ять, уява) визначається інстинктам. Значна частина психічної енергії, що виникає з тілесних потреб, витрачається на розумову діяльність, яка дозволяє знизити рівень збудження, викликаного цими потребами. Інстинкти - це єдина причина будь-якої активності.

Керують поведінкою людини два основні інстинкти: інстинкт життя та інстинкт смерті. Для позначення енергії інстинктів життя в цілому Фрейд використовував термін лібідо. Лібідо – це енергія прагнення до життя, що змушує до дій і думок, які приносять насолоду; потік енергії, що вільно перетікає з одного об'єкта де іншого. Фрейд переконував, що інстинкт агресії лежить в основі всіх емоційних стосунків між людьми, і єдиним винятком з цього може бути лише ставлення матері до своєї дитини чоловічої статі.

Модель поведінки здорової особистості полягає в прагненні зменшити напруження, підтримати динамічну рівновагу на такому рівні, щоб отримати та максимально посилити насолоду від задоволення потреби, дотримуючись соціальних норм.

Розкриття сутності поняття мотивації дає можливість зрозуміти, що саме і як забезпечує активність та спрямованість поведінки та які фактори виступають в ролі спонуки та підтримки поведінкової активності на певному рівні.

Серед цих факторів на першому місці стоять потреби. Потреби — це переживання необхідності в певних умовах, без яких людина не буде нормально розвиватися, жити (їжа, вода, світло, затишок тощо). Потреби пов'язані з наявністю внутрішнього відчуття незадоволення, "неспокою", з об'єктивним дефіцитом того, що необхідно людині для його усунення.

Потреби не вичерпуються тільки тими, які безпосередньо пов'язані з підтримкою існування людини як біологічного виду. У процесі життєдіяльності, взаємодії з соціальним середовищем потреби не тільки розвиваються, поглиблюються, а й з'являються нові, не пов'язані безпосередньо з тими, що уже є. Це соціальні потреби у спілкуванні, отриманні нової інформації (книги, журнали, телебачення, відвідування театру) тощо.

Біологічні потреби — це первинні потреби, задоволення яких необхідне для виживання людини. Будь-яке порушення балансу води, глюкози, поживних речовин чи якогось іншого необхідного організму компонента автоматично призводить до появи відповідної потреби та виникнення біологічного імпульсу, який штовхає індивіда до її задоволення, тобто виникає певний рівень напруги і необхідно усунути її (є необхідність в чомусь, чогось не вистачає, виникає напруга — треба зробити дії, які б зняли її і повернули людину у стан рівноваги).

Підтримка такого стану рівноваги, в якому організм не відчуває ніяких потреб, називається гомеостазом.

Теорія гомеостазу визначає смисл та суттєві ознаки людської поведінки через прагнення до рівноваги. Виникнення потреб та їх задоволення регулює поведінку людини, стимулюючи чи послаблюючи її. Однак ця теорія може пояснити далеко не всі прояви людської поведінки. Як, наприклад, можна пояснитите, що абсолютно сита людина спокушається і з'їдає ще шматок пирога або продовжує на вечоринці пити, хоча вже давно вгамувала спрагу. Також використовуючи цю модель, важко пояснити пошук людьми гострих відчуттів (екстремальні види спорту тощо), бо згідно з цією теорією треба було лише зменшити подразники, пов'язані з відчуттям болю, спраги тощо.

Оскільки до біологічних потреб включений момент динамічної напруги або більш чи менш гострий емоційний тон, то вони виступають у вигляді потягів.

Великий вклад у розвиток теорії потягів зробив З. Фрейд. Він розрізняв 2 групи потягів (сексуальні та агресивні). Важливо наголосити, що, вважаючи сексуальний потяг основним у розвитку особистості, Фрейд трактував сексуальність досить широко. На його думку, це все, що надає тілесне задоволення. Для маленької дитини — це пестощі, торкання, поглажування тіла, поцілунки, задоволення від ссання, від теплої ванни, багато чого іншого, без чого життя неможливе, що кожна дитина отримує у більшій чи меншій мірі від матері. Інфантильна дитяча сексуальність передує дорослій сексуальності, але повністю не визначає сексуальні переживання дорослого.

За З. Фрейдом, потяги стають джерелом активності людини, породжують її поведінку. Потяги ніби ведуть за собою людину, приводячи її у стан підвищеної збудливості та підтримуючи активність доти, доки це прагнення не буде задоволено. Вони породжуються організмом, з'являються з його глибин. Об'єкт, на який спрямований потяг, не усвідомлений, тому він видається несуттєвим. Оскільки потяг діє неззовні, а зсередини організму, "втечею неможливо звільнитися від його дії". В ньому є щось фатальне. З. Фрейд говорить про "долю потягів", котрі визначають "долю людини". Для нього потяг — це основний стимул людської діяльності, який "підпорядковується принципу насолоди, тобто автоматично регулюється відчуттям задоволення або незадоволення". Можна згадати поведінку американської актриси Шерон Стоун у фільмі "Основний інстинкт".

Але безпосереднє задоволення потягів не завжди можливе. Людині необхідно зважати на принципи реальності, враховувати правила та норми, які існують в соціумі. Коли людина не зважає на це і керується в поведінці принципом задоволення, вона може відчувати покарання у вигляді почуття провини та докору сумління. З.Фрейдом був описаний випадок, коли жінка закохалася у чоловіка рідної сестри. Після раптової смерті сестри, коли начебто всі шляхи для розвитку стосунків були відкриті, вона, навпаки, припинила будь-які стосунки з цим чоловіком.

У такому випадку потяги можуть відтіснятися назад у несвідоме, або трансформуватися і знаходити опосередковане задоволення в різних формах діяльності (наприклад, творча, спортивна), що прийнятні для людини та суспільства. Витіснені із свідомості потяги проявляються у замаскованій символічній формі у сні — у сновидіннях; наяву — обмовка (наприклад, відкриваючи засідання голова оголошує його закритим, то це не проста обмовка, а вияв його небажання обговорювати на цьому засіданні неприємні для нього питання), описках, помилкових діях та забуванні. Коли таких реакцій на незадоволені, витіснені потяги недостатньо, тоді виникаєневроз.

Подальший розвиток теорія потягів отримала в роботах неофрейдистів. А. Адлер на місце домінуючого потягу помістив потяг до влади, який базується на почутті неповноцінності, Е. Фром — потяг до самостійності, як наслідок цього — неможливість досягти гармонії з суспільною структурою громади.

Не відкидаючи роль потягів у виникненні поведінкової активності, російський психолог В. С. Мерлін наполягає та наголошує на специфічному характері прояву людських потягів:

1. Вони майже ніколи не діють ізольовано, самі по собі, і майже завжди пов'язані та взаємодіють з набутими мотивами (сек-суальні потяги трансформуються в любов, де об'єкт відіграє величезне значення).

Винятком є дії людини, які визначаються тільки потягом, без будь-якого впливу індивідуальних та естетичних спонук. Дуже показовою у цьому відношенні є поведінка людей в екстремальних ситуаціях, пов'язаних із загрозою життю людини. Багато прикладів можна знайти у художній літературі, фільмах тощо, коли одні люди в таких ситуаціях не втрачають людської подоби і свої дії підпорядковують набутим мотивом, а інші — діють виключно під впливом біологічних потреб та потягів.

2. Потяги контролюються в більшій чи меншій мірі свідомістю. Людина — господар своїх потягів, а не їхній раб.

Міра контролю над потягами визначається цінностями людини, переконаннями. Здатність володіти та керувати своїми потягами не є вродженою. Вона формується та розвивається починаючи від народження.

13. Топографічна та структурна моделі в теорії З. Фрейда.


15.12.2015; 05:51
хиты: 148
рейтинг:0
Общественные науки
психология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь