Органоїди

Структура

Функції

Плазматична мембрана

Два шари ліпідів в які мозаїчно вкраплені молекули білків

Вибірково проникний бар’єр, який регулює обмін між клітиною та середовищем

Ядро

Самий великий органоїд. Оточений оболонкою яка складається з двох мембран. В оболонці містяться ядерні пори.

Хромосоми містять ДНК – речовину спадковості. ДНК складається з генів, які регулюють всі види клітинної активності. Поділ ядра лежить в основі розмноження та процесів відтворення. В ядерці утворюються рибосоми.

Ендоплазматична сітка

Система сплющених мембранних мішечків – цистерн – у вигляді трубочок і пластинок. Утворює єдине ціле з зовнішньою мембраною ядерної оболонки

Якщо поверхня ЕПС вкрита рибосомами, то вона називається шорсткою. По цистернах такої сітки  транспортується білок, який був синтезований на рибосомах. Гладенька ЕРС є місцем синтезу ліпідів і стероїдів.

Рибосоми

Дуже дрібні органоїди, до складу яких входять дві субодиниці – велика і мала. Містить білок і РНК приблизно в рівних частинах. Рибосоми, які містяться в мітохондріях і хлоропластах – ще дрібніші.

Місце синтезу білку, де утримуються в правильному положенні молекули які взаємодіють. Рибосоми зв’язані з ЕПС або вільно знаходяться в цитоплазмі. Декілька рибосом можуть утворювати полісому в якій вони нанизані на єдину нитку матричної РНК.

Мітохондрії

Мітохондрія оточена оболонкою з двох мембран; внутрішня мембрана утворює кристи (складки). Містить матрикс, в якому знаходиться невелика кількість рибосом, одна кільцева молекула ДНК і фосфатні гранули.

При аеробному диханні в кристах відбувається окислювальне фосфорилювання і перенесення електронів, а в матриксі працюють ферменти, які беруть участь у циклі Кребса та в окисленні жирних кислот.

Апарат Гольджі

Стопка сплющених мембранних мішечків -  цистерн. На одному кінці стопки мішечки весь час утворюються, а з другого – відшнуровуються у вигляді пухирців. Стопки можуть існувати у вигляді дискретних діктіосом (в рослинних клітинах), або утворювати просторову сітку в багатьох тваринних організмів.

Багато клітинних матеріалів, зокрема  ферменти з ЕПС, підлягають модифікації в цистернах і транспортуються в пухирцях. Апарат Гольджі бере участь в процесі секреції і в ньому утворюються лізосоми.

Лізосоми

Вкритий сферичною мембраною мішечок (мембрана одинарна), заповнений травними ферментами.

Виконує багато функцій, які пов’язані з розпадом певних структур або молекул. Відіграють роль в автофагії та автолізі.

Пероксісоми (мікро тільця)

Органоїди не зовсім правильної сферичної форми, які оточені одинарною мембраною. Вміст має зернисту структуру, інколи містяться кристали.

Всі пероксісоми містять каталазу – фермент, який каталізує розщеплення пероксиду водню. Всі вони пов’язані з окислювальними реакціями.

Клітинна стінка

Серединна пластинка

Плазмодесми

Жорстка клітинна стінка яка оточує клітину. Складається з целюлозних мікрофібрил, які занурені в матрикс, який складається з геміцелюлози та пектинових речовин. У деяких клітин клітинна стінка набуває вторинного потовщення.

Тонкий шар пектинових речовин.

Тонка цитоплазматична нитка, яка зв’язує цитоплазму двох сусідніх клітин через тоненьку пору в клітинній стінці. Пора вислана плазматичною мембраною.

Забезпечує механічну опору і захист. Завдяки їй виникає тургор ний тиск. Запобігає осмотичному розриву клітини. По клітинній стінці відбувається рух води і мінеральних солей. Різноманітні модифікації (просочення лігніном) забезпечує виконання спеціальних функцій.

Скріплює одна з одною сусідні клітини.

Об’єднує протопласти сусідніх клітин в єдину неперервну систему – симпласт, - по якій відбувається транспорт речовин між цими клітинами.

Хлоропласт

Велика пластида, яка містить хлорофіл. В ній відбувається фотосинтез. Хлоропласти оточені оболонкою з подвійної мембрани,  заповнені драглистою стромою. В стромі знаходиться система мембран які зібрані в грани. В ній не може відкладатися крохмаль. Строма також містить рибосоми, кільцеву молекулу ДНК і краплинки олії.

В цьому органоїді відбувається фотосинтез, тобто синтез цукрів та інших речовин з СО2  і води за рахунок світлової енергії, яка вловлюється хлорофілом. Світлова енергія перетворюється в хімічну.

Велика центральна вакуоля

(більш дрібні вакуолі зустрічаються, як в рослинних так і в тваринних клітинах; наприклад, травні і скоротливі вакуолі).

Мішок, який утворений одинарною мембраною і яка називається тонопластом. У вакуолі міститься клітинний сік – концентрований розчин різних речовин, таких як мінеральні солі, пігменти, органічні кислоти і ферменти. В дозрілих клітинах вакуолі здебільше бувають великими.

Тут зберігаються різноманітні речовини, в тому числі і кінцеві продукти обміну. Від вмісту вакуолі в значній мірі залежать осмотичні властивості клітини. Інколи вакуоля виконує функції лізосом.