Для вивчення нейродинамічних властивостей людини впродовж десятиліть розроблялася та удосконалювалася спец( іальна апаратура. Широке розповсюдження персональних ком( п’ютерів дозволило розширити можливості для отримання більш якісних та різноманітних даних.
Наприклад, розроблена під керівництвом київського вченого М.В. Макаренка комп’ютерна система "Діагност(1" дозволяє от( римувати, автоматично реєструвати та статистично обробляти такі показники, як латентний період простої зорово(моторної реакції (ЛП ПЗМР), латентний період реакції вибору одного із трьох сигналів (ЛП РВ1(3), латентний період реакції вибору двох із трьох сигналів (ЛП РВ2(3), реакцію на рухомий об’єкт, а також функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) та силу нервових процесів (СНП) за показниками швидкості, якості та кількості переробки інформації в двох режимах – "на( в’язаного ритму" та "зворотного зв’язку" [5].
Останні два показники надають можливість оцінити здатність вищих відділів центральної нервової системи забез( печувати максимально можливий для кожного індивіда рівень швидкої дії за безпомилковим диференціюванням позитивних і гальмівних подразників з урахуванням швидкості, якості та кількості їх переробки, які зумовлені не лише високо генетич( но детермінованими типологічними властивостями вищої не( рвової діяльності (ВНД), а й властивостями функції пам’яті, мислення, сприйняття та уваги. Як розумове навантаження для переробки інформації застосовуються предметні (геометричні фігури, кольори) та словесні (назви рослин, тварин і неживих предметів) символи.
У режимі "оптимального ритму", тобто найбільш зручного для кожного індивіда, при пред’явленні та переробці розумово( го навантаження, проводиться вивчення параметрів сенсомо( торних реакцій різного ступеня складності – ЛП ПЗМР, ЛП РВ1(3 та ЛП РВ2(3.
