Карен Хорні

(1885-1952), як і інші неофрейдисти, дотримува-лась основних принципів психоаналітичного напрямку, але вважа-ла, що психоаналіз повинен спиратись на більш широку соціокуль-турну орієнтацію. У створенній нею соціокультурної теорії особис-тості вирішальними стали такі моменти: 1) Хорні відкинула погля-ди Фрейда на головну визначальну роль фізичної анатомії в обу-мовленні психофізичних відмінностей між чоловіками і жінками; 2) завдяки обміну думками з такими провідними спеціалістами-культурологами як Маргарет Мід, Еріх Фромм і Гаррі Стєк Саллі-вен, у Хорні зміцнилась впевненість в тім, що соціокультурні умови здійснюють глибокий вплив на розвиток і функціонування індиві-дуума; 3) клінічні спостереження, які Хорні проводила в США і Європі, засвідчили у пацієнтів відмінності особистісної динаміки, що були обумовлені культурними факторами. 
Хорні погоджувалась з Фрейдом в питанні про значення дитя-чих переживань для формування особистості. Однак Хорні відки-дала твердження Фрейда про вирішальну роль інстинктів. Вона не погоджувалась з тим, що сексуальна анатомія дитини диктує певну спрямованість подальшого розвитку особистості. Згідно з її переко-наннями, вирішальним фактором в розвиткові особистості є со-ціальні відносини між дитиною і батьками. 
Згідно з Хорні, для дитинства характерними є дві потреби: потреба в задоволенні і потреба в безпеці. Задоволення охоплює всі основні біологічні нужди: в харчах, сні і т.ін. Головною потре-бою в розвиткові дитини є потреба в безпеці – бути бажаним, лю-бим, захищеним від ворожого світу. У задоволенні цієї потреби дитина повністю залежить від своїх батьків. Якщо батьки не за-довольняють потреби в безпеці, дуже імовірно патологічний роз-виток особистості. Багато моментів можуть фруструвати потре-би дитини в безпеці: нестійка, навіжена поведінка, насмішки, не-виконання обіцянок, занадто часте опікування, а також надання явної переваги її братам і сестрам. Однак основним результатом такого дурного поводження з боку батьків є розвиток у дитини установки базальної ворожості. 
В цьому випадку дитина опиняється між двох вогнів: вона за-лежить від батьків і в той же час відчуває по відношенню до них почуття образи. Цей конфлікт приводить в дію такий захисний ме-ханізм, як витіснення. Витіснені почуття ворожості і образи вияв-ляються у всіх взаємовідносинах дитини з іншими людьми як те-пер, так і в майбутньому. В цьому випадку говорять, що у дитини виявляється базальна тривога. 
Базальна тривога - інтенсивне і універсальне відчуття відсут-ності безпеки - одна з основних концепцій К. Хорні. 3 точки зору Хорні, базальна тривога у дитини веде до формування неврозу у дорослого. Щоб справитись з базальною тривогою, дитина змуше-на вдаватись до різних захисних стратегій. Хорні описала 10 таких стратегій, які отримали назву невротичних потреб. В своїй книзі “Наші внутрішні конфлікти” (1945) Хорні розділила список з деся-ти потреб на три основні категорії, кожна з яких являє собою стра-тегію оптимізації міжособистісних відносин з метою досягнення почуття безпеки в оточуючому світі. 
К. Хорні створила свою теорію психології жінки як новий по-гляд на відмінності між чоловіками і жінками в контексті соціокуль-турних впливів. Хорні доводить, що соціальні системи з їх чолові-чим домінуванням постійно змушують жінок відчувати себе залеж-ними і неспроможними... Ідеї Хорні, в яких підкреслюється значен-ня культури і статевих ролей, добре узгоджуються з сучасним фе-міністським світоглядом.