— основна за об'ємом частина
клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури —
цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні
органели, крім
ядра. Цитозоль у свою чергу складається з води, солей, органічних молекул і багатьох
ферментів, що каталізують хімічні реакції у клітині. Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, служачи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена
клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості
прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел. Гіалоплазма може перебувати у рідкому (золь) стані і в'язкому (гель).
Циклоз (грец. kykloō кружляти, обертати) — внутрішньоклітинний рух цитоплазми, що супроводжується переміщенням речовин і органоїдів та відбувається без зовнішньої деформації клітини.[1] Вперше описаний у XVIII ст. італійським вченим Корті. Швидкість циклозу залежить від агрегатного стану цитоплазми і зростає в періоди високої функціональної активності клітини (поділ, збудження, запліднення та ін.) Циклоз легко спостерігати в пилкової трубі, що росте і в гіфах грибів. Цитоскелет — це клітинний каркас або скелет, що знаходиться в цитоплазмі живої клітини. Він присутній у всіх клітинах, якеукаріот (тварин, рослин, грибів та найпростіших), так і прокаріот. Це динамічна структура, що постійно змінюється, до функцій якої входить підтримка і адаптація форми клітки до зовнішніх дій, екзо- і ендоцитоз, забезпечення руху клітини як цілого, активний внутрішньоклітинний транспорт і клітинне ділення. Цитоскелет утворений білками. У цитоскелеті виділяють декілька основних систем, званих або за основними структурними елементами, помітними при електронно-мікроскопічних дослідженнях (мікрофіламенти, проміжні філаменти, мікротрубочки), або за основними білками, що входять в їхній склад (актин-міозинова система, кератинова система, тубулін-дінеїнова система).
