1. Аналізуюче схрещування - схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини.
2. Алель - різні варіанти одного гена, що трапляються в межах однієї популяції організмів та визначають різні фенотипи цих організмів.
3. Ген - ділянка молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК.
4. Генотип - сукупність генів даного організму.
5. Гіпотеза чистоти гамет - у гетерозигот об'єднані домінантний та рецесивний спадкові фактори в процесі гаметогенезу відокремлюються один від одного і розходяться в окремі гамети, де кожний з них перебуває в чистому вигляді.
6. Гетерозигота - диплоїдне або поліплоїдне ядро клітини, копії генів яких в гомологічних хромосомахпредставлені різними алелями.
7. Гомозигота - диплоїдна, або поліплоїдна клітина, гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певних генів.
8. Полігібридне схрещування - Схрещування із рецесивними полігомозиготами можуть бути використані і в тих випадках, коли аналізується кілька генів одночасно і потрібно з'ясувати генотип домінантної за всіма ознаками особинами.
9. Фенотип - сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку.
- Перший закон Г. Менделя - У першому поколінні від схрещування гомозигот із домінантною та рецесивною ознаками виявляється тільки домінантна ознака
- Другий закон Г. Менделя - При схрещуванні гібридів першого покоління у нащадків спостерігається розщеплення фенотипових класів у співвідношенні 3:1
12. Обернене схрещування - система двох схрещувань при яких гомотипічно різні батьківські форми використані двічі
13. Зворотне схрещуваня - схрещування нащадків з F1 з однією батьківських форм
- Третій закон Г. Менделя - кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9:3:3:1.
15. Взаємодія неалельних генів - коли ознака або властивості детермінуються двома або більше неалельними генами, які взаємодіють між собою.
16. Комплементарна взаємодія генів - такий тип взаємодії неалельних генів, коли один домінантний ген доповнює дію іншого неалельного домінантного гена, і вони разом визначають нову ознаку, яка відсутня у батьків.
17. Епістаз - це такий тип взаємодії неалеьних генів, за якої один ген пригнічує дію іншого неалельного гена.
18. Полімерія - це такий тип взаємодії, коли кілька генів з однаковим фенотипним проявом контролюють успадкування однієї й тієї самої ознаки.
19. Фенотипічний радикал - це своєрідний запис генотипу, який вказує на ту частину генотипу яка визначає його фенотип.
20. Інгібітор (біол.) - специфічні речовини, що гальмують розвиток і формотворчі процеси у тварин і рослин, хімічні і фізичні процеси у живій і неживій природі.
21. Первинні статеві ознаки у тварин - До первинних статевих ознак належать ті ознаки, які пов'язані з репродуктивною системою та належать до будови статевих органів.
22. Вторинні статеві ознаки у тварин - Вторинні статеві ознаки, сукупність особливостей або ознак, що відрізняють одну стать від іншої
23. Х-хромосоми - одна з двох статевих хромосом багатьох видів тварин, зокрема ссавців. Ця хромосома є частиною системи визначення статі XY та системи визначення статі X0.
24. У-хромосоми - є однією з двох статевих хромосом у більшості ссавців включаючи людину. У ссавців Y-хромосома містить ген SRY, який відповідає за розвиток яєчок.
25. Статевий хроматин - купчення гетерохроматину , відповідаючій одній Х-хромосомі у особ жіночої статі, яка в інтерфазі щільно скручена і неактивна.
26. Гемізиготний стан гена - диплоїдний організм, який має тільки одну дозу певного гена, який завжди проявляється. Зазвичай гемізиготний стан характерний для генів у статевих хромосомах гетерогаметної статі.
27. Гомогаметна стать - це стать, у якої на відміну від гетерогаметної в ході мейозу утворюються однаково диференційовані за статтю гамети.
28. Гетерогаметна стать - це стать, що визначається двома відмінними хромосомами.
29. Успадкування «кріс-крос»
30. Епігамний тип визначення статі - стать визначається після запліднення і формується під впливом умов довкілля
31. Сингамний тип визначення статі - стать визначається в момент запліднення (у людини при поєднанні двох Х-хромосом формується жіночий організм, а X- та Y-хромосоми – чоловічий);
32. Голандричні гени - гени, що локалізовани тільки в У-хромосомі.
33. Прогамний тип визначення статі - стать визначається ще до запліднення
