Успішність діяльності безпосередньо не залежить від темпераменту, оскільки у цьому разі йшлося б про «кращий» або «гірший» (тобто психологічно недоцільний) темперамент.
Властивості нервової системи впливають на діяльність не прямо, а опосередковано — через індивідуальний стиль діяльності — характерну для конкретного індивіда сукупність способів, що забезпечують успішність виконання якоїсь дії .Наприклад, продуктивність праці ткаль-багатоверстатниць безпосередньо не залежить від таких властивостей, як рухливість чи інертність. Проте «рухливі» ткалі прагнули якомога швидше впоратись із виконавчою частиною діяльності, що вдавалося за рахунок властивої їм пластичності. «Інертні» ж робили все, щоб позбавитись нерівномірності в роботі, а тому більше уваги приділяли підготовчим діям (заздалегідь перевіряли роботу верстатів, чергували там, де міг статись обрив нитки), які компенсували б притаманну їм ригідність.
Тобто індивідуальний стиль діяльності залежить не лише від властивостей нервової системи, а й від властивостей темпераменту. Ймовірно, що їх носій, оволодіваючи професійною діяльністю, мимовільно вибирає відповідні їм способи виконання дій.
Наприклад, для оволодіння навичками жонглювання потрібна така властивість нервової системи, як рухливість, тому жонглерами не можуть стати носії інертної нервової системи [і]. Ще більше значення має лабільність: лабільні особи навчаються жонглювати удвічі-втричі швидше за рухливих. Наприкінці першого курсу «інертні» учні циркового училища жонглювали лише трьома-чотирма предметами, тоді як «лабільні» — п'ятьма-сімома. В іншому експерименті «лабільні» й «рухливі» мали реагувати на сигнали, що надходили з інтервалом в 600 мс. Протягом 2,5 хв відмінність між ними була відносно невелика, але далі картина помітно змінювалася: перші робили вдвічі менше помилок, ніж другі [10J1.
Отже, є коло професій, якими неможливо успішно оволодіти лише за рахунок індивідуального стилю діяльності. Очевидно, що такі властивості темпераменту, як висока тривожність, ригідність, емоційність, низький темп реакцій, не сприятимуть успішності екстремальної (лат. extremum — крайній) діяльності, якою є праця диспетчера аеропорту, залізниці чи великих енергосистем, льотчика-випробувача, космонавта, гірничого рятівника тощо. Це стосується також спортсменів міжнародного класу, які під час змагань зазнають надзвичайного напруження фізичних і психічних сил .
