Розвиток волі залежить від змін, що відбуваються у свідомості людини у процесі онтогенезу.Найсприятливіші умови для розвитку волі в дошкільному віці створює гра, під час якої дитина вперше учиться порівнювати та узгоджувати власні бажання зі своїм "Я" (щоправда, лише у функції ототожнення себе з роллю у грі та її правилами).Вольова поведінка в ранньому віці характеризується тим, що дитина не спроможна виконати небажану для неї дію на основі одного лише розуміння її важливості, необхідності. Прийняття вимоги вона пов'язує з певною компенсацією за виявлені зусилля, тобто в майбутньому вона неодмінно мусить дістати емоційне задоволення як своєрідну винагороду. Так, трирічна дитина знаходить у собі сили підкоритися вимозі дорослого і посидіти спокійно на стільці кілька хвилин, якщо за це він обіцяє приємну прогулянку. У цій ситуації дитина підкоряється вимозі, стримуючи миттєві бажання, бо майбутня насолода буде більшою, ніж насолода, викликана безпосереднім імпульсом.Таким чином, вольова поведінка в цьому віці пов'язана із силою спонукань — сильніша емоція перемагає слабшу..Загальна лінія розвитку волі полягає в переході від імпульсивності до передбачення, у перетворенні її в цільову. На стадії імпульсивності воля лише реагує на подразники і тому є сліпою, тотожною ситуативній емоції як спонукальній силі імпульсивного акту, в якому сприймання та емоція обов'язково продовжуються в моториці, дії. Ця закономірність є суттєвою особливістю, властивою дитині раннього віку. Сприймання та емоція у дітей цього віку взагалі є не самостшними утвореннями, а початковими моментами рухової реакції; вони становлять сенсомоторну цілісність. Тож така воля діє як якась чужа сила стосовно цілісної особистості: вона не зважає ні на минуле, ні на майбутнє, а цілковито зосереджена на актуальному моменті, і характер її реакції визначається винятково враженнями від певного моменту. На перебіг імпульсивної волі не впливають розумні докази, вона є антиподом цільової волі. У ранньому періоді розвитку дитини подібна воля є нормальним і єдиним способом хотіння.Таким чином, воля є творцем ядра особистості, її основних відношень, за допомогою яких опосередковуються її вчинки. Важливою з цього погляду є психічна криза першого року життя дитини. У цей віковий період, для якого характерний бурхливий емоційний розвиток, уперше з'являється так званий афект власної особистості — пов'язування емоції з внутрішніми утвореннями дитини. Виникнення емоційного відображення індивідом самого себе і є першим етапом у розвитку його волі. Виражені симптоми вольового розвитку з'являються у дитини від трьох до чотирьох років, коли зароджується нове ставлення її до власних емоційних переживань. На цьому віковому етапі дитина діє не безпосередньо під впливом емоції, а всупереч їй, що засвідчує виникнення здатності керувати власним емоційним життям.
