Виховання волі в процесі життя.
Виховання волі - це процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями виховання волі підростаючого покоління є:
1) правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини;
2) забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з оточуючими, а також на її ставлення до самої себе;
3) поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків.
Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості навчитися володіти собою, опанувати вольовим способом поведінки. Важливою умовою розвитку волі є інтерес до самовиховання воді. Існує чимало способів виховання вольової регуляції поведінки особистості в ситуаціях повсякденного життя. Кожну дію можна перетворити у вправу, якщо здійснювати її свідомо, а не за звичкою чи з почуття обов'язку. Призначення волі полягає в тому, щоб спрямовувати, а не примушувати до чогось. Наведемо деякі прийоми вправляння і виховання волі (за Р.Ассаджолі):
• Зробіть що-небудь, чого ніколи раніше не робили.
• Заплануйте що-небудь, а потім здійсніть свій план.
• Продовжуйте робити те, що робили, ще п'ять хвилин, навіть коли Ви стомилися і Вас почало приваблювати щось інше.
• Зробіть шо-небудь досить повільно.
• Коли легше сказати "так", але правильніше сказати „ні", говоріть "ні".
• Робіть те, що, як Ви вважаєте, зараз найголовніше.
• У найнезначніших ситуаціях вибору робіть його без вагань.
• Дійте всупереч усім очікуванням.
• Утримуйтеся говорити те, що Вас підштовхують сказати.
• Відкладіть те, виконанню чого Ви віддаєте перевагу саме зараз.
• Спочатку виконайте те, що Ви хотіли відкласти. Виконуйте кожного дня одну вправу впродовж місяця, навіть
якщо це здається Вам недоцільним.
