пользователей: 21209
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


23. Поняття про просте речення. Двоскладне речення. Підмет, засоби його вираження. Присудок, його різновиди та засоби вираження.

 

Вивчали Шульжук,Плющ, Слинько, Бевзенко, Вихованець та інші.

Просте реченняречення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку.

Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр). У складному реченні таких основ може бути декілька.

Класифікація простих речень здійснюється за такими показниками:

1) за наявністю/відсутністю головних членів речення та можливістю членування речення  - двоскладні, односкладні, нечленовані

2) за наявністю/відсутністю другорядних членів – поширені, непоширені

3) за наявністю/відсутністю обов’язкових членів речення – повні, неповні.

Повними називаються речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення (В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі (Ю. Збанацький)). Неповними називаються такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, зрозумілий із контексту або ситуації мовлення (Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки (П. Мирний)).

Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами, однорідністю різних членів речення, звертанням, вставними і вставленими словами, сполученнями і реченнями.

Двоскладні речення — речення у якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. Наприклад, речення

  • Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко).складаються кож­не з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).

У двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або си­туації.

Іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчу­вається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевид­ний, тобто випливає зі змісту самого речення: А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний).

Ці речення, також двоскладні неповні. За тим, як співвідноситься зміст висловлювання з дій­сністю, як уявляється в ньому носій дії, стану або змінної оз­наки і чи взагалі уяивляється, двоскладні речення можна по­ділити на особові, неособові та безособові. до особових, якщо підмет вказує на осіб: Той же Оскольд. Старі люди пам'ятали, як він з дружиною хрестився і потім церкву поставив на схилах Дніпра (Р. Іванченко). до неособових, якщо підмет називає предмети, явища, поняття (тобто неістот), а також тварин: Мета життя — зоря на людськім виднокрузі.

Безособові двоскладні речення

У двоскладних безособових реченнях, на відміну від особових і неособових, поставити до підмета питання хто? що? не можна. Щоб правильно визначити підмет, тут треба врахо­вувати зміст усього висловлювання. Таких безособових речень і є три різновиди.

Різновиди

Перший різновид — це постійно двоскладні речення, у яких підмет виражено неозначеною формою дієслова, а присудок — або теж неозначеною формою дієслова, або аб­страктним іменником (у прикладах виділено лише підмети); Спинитися — вмерти з одчаю й знемоги (М. Бажан).

Другий різновид — це речення, які залежно від логічного наголосу можуть сприйматися то як односкладні (із складеним дієслівним присудком), то як двоскладні (з підме­том, вираженим неозначеною формою дієслова, і присудком, вираженим предикативним прислівником або безособовим діє­словом). Наприклад, речення Приємно відчувати прохолоду ночі (П. Колесник) — односкладне безособове, присудок у якому \ складений дієслівний: приємно відчувати.

Третій різновид двоскладних безособових речень виникає тоді, коли в безособовому реченні з'являється підмет, виражений частками це, то, все, воно.. Це дуже добре, що все так склалося (В. Домонтович). Дівчинка, видимо, сама захотіла переконатися, чи то справді так, і заляпала босими ніжка­ми по долівці (Григорій Тютюнник).

Підмет-це граматично незалежний головний член двоскладного речення,що означає предмет, ознака якого виражається присудком.

У ролі підмета можуть виступати компоненти різної семантики, що означають: (суб’єкт дії, об’єкт дії, носія стану, носія ознаки, дію-процес).За способом вираження підмет може бути простим і складним.Простий підмет виражається іменником чи іменною частиною мови, вжитою в значенні іменника у формі н.в.:1)іменником – нота у голосі бринить,2)субстанти вованим прикметником – нижчий перед вищим гнеться, 3)займенником-ми про йдемо4)числівником-вийшло троє, 5)субстантивованим дієприкметником-поранений лежить,6)субстантивованим вигуком- гучне «Ура»,7)інфінітивом-вмерти на полі. Складений підмет виражається синтаксичним словоспол.,компонентами кого можуть бути:1)кількісний числівник чи іменник-дві хмароньки летять,,2)імен- ник та слово з кількісним значенням типу багато,мало,3)іменник у назив ному відмінку,що у реченні має значен ня обмеження,та іменник у р.в.- край неба жеврів,4)іменник або займ. У н.в. та ім.. в о.в. – батько з сино працювали, 5)лексичне словосполучення – власна назва- гнеться Чумацький шлях, 6)назва твору,цитата.Специфічн. Формою складеного підмета може витупати слово спол., усі компоненти якого вжито у формах непрямих відмінків(на перший погляд,йому,може,літ до20 добиралось. Присудок-це головний член двоскладного речення, що виражає ознаку підмета. Може означати: дію, стан, якість, ознаку, кількість, приналежність, родову хар-ку. Він є носієм предикативності речення. За характером морфолог. вираж. присудки подул. на дієслівні та іменні,за будовою-на прості, складені і подвійні.Дієслівнийпростий-характ. дію, стан, ознаку предмета.(довго ясні ти буд осінь). Дієслівний складений – виражається сполученням інфінітива з особовими формами дієлів з фазовими або модальними значеннями(мав намір, починаю розуміти). Іменний складений- складається з дієслова зв.язки та іменної частини.Імена частина може виражатися:1)іменником – він бу вчитель,2)прикметником – вулиця була порожня,3)займенником – все на світі стало моє,4)числівнико – була третьою і останньою,6)стійким словосполучен ням – був він стріляною прицею.


18.06.2015; 15:10
хиты: 703
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь