Будова слова - традиційний розділ шкільної програми, в якому розглядаються значущі частини слова, відношення між спорідненими словами. Словотвір як учення про способи творення нових слів уведено до програми порівняно недавно, і тому зміст його ще достатньо не стабілізувався.
Як правило, поняття "словотвір" трактують у двох значеннях:
1. Розділ науки про мову, що вивчає творення нових слів на основі наявних у словниковому складі, які мотивують похідні утворення; це вчення про будову похідних слів, про засоби і способи їх творення.
2. Процес (або результат) творення нових слів на основі однокореневих слів або словосполучень за певними моделями і закономірностями, які існують в мові. Відповідно до того, які засоби використовуються для вираження дериваційного значення похідного слова.
Саме процес творення нових слів різко відрізняє словотвір від поняття "словозміна", де в основі лежить творення граматичних форм. У словотворі відношення між словами формально-семантичні (легко помітні як зміни "форми", так і зміни словникового індивідуального значення). Цим словотвір відрізняється від лексики, де відношення між словами перш за все семантичні (фізичні форми слів зазвичай не зупиняють на собі увагу мовця) та від морфології, в якій переважають формальні відношення (семантика граматичних категорій людьми зазвичай не контролюється).
У шкільній практиці "Будова слова" відповідно вивчається в 5 класі, а "Словотвір" у 6 класі разом із вивченням орфографії. Під час опрацювання розділів завдання вчителя полягає в тому, щоб:
□ сформувати в учнів стійкі вміння розрізняти форми слова й спільнокореневі слова;
□ забезпечити знання особливостей, у тому числі й стилістичних, значущих частин слова;
□ навчити учнів здійснювати морфемний (за будовою) і словотвірний аналіз слова;
□ виробити навички користування морфемним і словотвірним словниками;
□ активізувати морфемний канал сприйняття слів учнями;
□ осмислити способи і засоби творення слів.
Уміння виділяти в слові його складові частини - основу і закінчення, корінь, префікси і суфікси є головною передумовою для успішного вивчення частин мови та їх форм, зв'язків між словами, стилістичних функцій морфологічних засобів. Без засвоєння будови слова неможливе свідоме сприйняття семантики багатьох слів, а отже, й поповнення лексичного запасу цілими рядами споріднених (спільнокореневих) лексем.
Розуміння структури слова - необхідна умова й засвоєння орфографії, передусім тих правил, що базуються на морфологічному принципі.
Не менш важливе і розуміння способів творення слів, тому цей розділ має й значний світоглядний потенціал - самою суттю лінгвістичного матеріалу утверджується погляд на мову як на історично змінне явище, на систему, що постійно вдосконалюється й розвивається.
Засвоєння відомостей про будову слова пов'язане з поняттями: основа і закінчення, корінь, префікс, суфікс, сполучні голосні звуки.
З більшістю цих понять і термінів учні ознайомлені ще в початкових класах. У 5 класі завдання полягає в тому, щоб не тільки закріплювати, але й поглиблювати набуті учнями знання, тому, по-перше, не слід обмежуватись аналізом структури іменників та прикметників, як це здебільшого робилось на початковому етапі навчання, по-друге, частіше слід використовувати слова, у складових частинах яких відбулися певні звукові зміни.
З'ясовуючи поняття словозміни і словотворення, вчитель повинен довести до свідомості учнів, що словозміна - це відмінювання слів за відмінками, родами, особами, числами. Словотворення - це різні способи творення нових слів. Якщо під час відмінювання утворюються нові форми того самого слова й лексичне значення при цьому залишається незмінним, то при словотворенні з'являється нове однокореневе споріднене слово, але з іншим лексичним значенням.
З метою трансформації знань учнів в уміння й навички доцільно використовувати систему тренувальних вправ і завдань, як-от:
■ випишіть із тексту або доберіть самостійно до запропонованого слова форми або спільнокореневі слова;
■ доберіть слова, що складаються з певної кількості морфем;
■ визначте звуки, на які закінчується основа слова;
■ визначте корені, в яких відбуваються звукові зміни (чергування);
■ доберіть антоніми, що відрізняються від поданих слів лише префіксами;
■ доберіть слова з тим самим префіксом або суфіксом;
■ доберіть слова з певним значенням (наприклад, назви мешканців міст), згрупуйте їх за суфіксами;
Відповідно до змісту виучуваного матеріалу вправи поділяються на: Морфемні вправи, що розвивають в учнів уміння визначати структуру слова. Передусім це такі вправи:
■ знайдіть (випишіть, підкресліть) слова, що мають префікси, суфікси (або певну структуру);
■ позначте графічно частини слова:
■ доберіть слова з певними суфіксами тощо (або з певною структурою);
■ виконайте графічний диктант (запис схеми, а не слова, наприклад: замість хатка;
■ згрупуйте слова за наявністю в них різних префіксів (суфіксів, закінчень тощо);
■ розберіть слова за будовою;
■ визначте, у якому зі слів префікс (суфікс тощо) не виділяється
Словотвірні вправи, що розвивають у школярів уміння встановлювати структурно-семантичні, зв'язки й визначати спосіб творення слова, наприклад:
■ визначте від якого слова й за допомогою яких засобів утворене певне слово;
■ складіть ланцюжок спільнокореневих слів (у порядку їх творення);
■ визначте спосіб творення слова;
■ доберіть спільнокореневі слова до запропонованого слова.
