пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

9. Морфеміка. Поняття про морфему. Типи морфем. Кореневі та афіксальні морфеми.

Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфеми, типи морфем, формальні й семантичні відношення між морфемами і зі словом у цілому.

Морфема – найменша неподільна значуща частина слова. Виступає як носій певного лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення, носій граматичного та лекс. значення.Ознаки: мінімальна значуща одиниця мови, бінарна двостороння одиниця, відтворюється як готова цілісна одиниця, повторюється в інших словах. Морфема реалізується в мовленнєвому потоці у морфі.(конкретний вияв морфеми найменша значуща частина, що виокремлюється у складі певної конкретної словоформи) Аломорф (морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації зумовлений звуковим складом сусідніх морфів, або формальною будовою слова). Нариклад, морфема як сукупність усіх можливих виявів у мові морфа з може виступати у звукових варіантах з, зі, із, с.

Морфема виступає інваріантом відносно морфів і аломорфів, які є її виявами, варіантами. Суплетивізм це наявність утворених від різних коренів форм одного слова я, мене, нас; він-його; хороший, добрий

Класифікація морфем.

  1. за характером значення: предметне (носій - корінь), дериваційне зн. (префікси, суфікси, які вказують на додаткові ознаки, уточнюють предметне значення), релятивне (формотворче)(флексія, вказує на відношення слова до інших слів у реченні)
  2. за позицією в слові: коренева, афіксальні (префікс, суфікс, флексія, інтерфікс, постфікс, конфікс). Позиції морфем визначають відносно кореня.

Корінь - основна, обов'язкова для кожного слова морфема, що є носієм його лексичного значення. За своєю роллю корінь протиставляється афіксам, які співвідносять слово зі словотвірним та граматичним рівнями мови.За особливістю вияву у споріднених словах розрізняють : незв*язний корінь (може існувати самостійно, без афіксів: Ліс, дуб, віл, сад; зв’язаний (тільки в поєднанні з афіксами: завулок, звичка)

 Афікс - морфема, що є носієм додаткового словотвірного або граматичного значення, тобто вони уточнюють значеня кореня. Термін афікс об'єднує поняття префікс, суфікс, закінчення, постфікс, конфікс, інтерфікс. Приєднуючись до кореня у певній послідовності, вони модифікують і конкретизують його семантику.

Префікс– морфема, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або грам.форм (приріст, підводний,написати)Суфікс – службова морфема, що як правило посідає місце одразу після кореня, або іншого суфікса (разом з флексіє є показником частиномовної приналежності слова) (словник, ходив, доброта, хоробрість, вовчисько)Флексія (закінчення) - - займає кінцеву позицію в змінюваному слові і є засобом творення форм слова, є змінною частиною слова. Властива синтетичність (вирає кілька грам.значень), варіативність (різні флексії одне й те ж значення). Типи: відмінкові, особові, числові, родовіПостфікс – афікс, що виступає в абсолютному кінці слова і виконує формотворчу і словотворчу функцію (купатися, заходьте, добитися, плестися)Інтерфікс – словотворчий афікс, який не виражає словотвірного значення і служить для зв’язку двох або більше коренів у слові, виконує з’єднувальну функцію (в у.м. це о, е, і, або и: мовОзнавство, краЄзнавство, крутИголова, трагІкомедія)Афіксоїд – це компонент складного або складноскороченого слова, що повторюється з одним і тим же значенням у ряді слів і за своєю здатністю утворювати нові слова нагадує суфікс або префікс. Тому афіксоїди поділяються на префіксоїди (автопарк, автограф, маловідомий, малодоступний; піваркуш, півгодини) та суфіксоїди (біолог, текстолог; лісовод, діловод).Конфікс – перерваний, але єдиний словотворчий афікс, що склад. з 2 компонентів, перший з яких формально збіг з префіксом, другий – з суфіксом. Формально поділений, але семантично цілісний. (НАвушНИК, ЗбокУ, ЗдалекА, ПІДгавкУВАти)

Основа слова - це частина слова (як правило незмінна, або змінна), яка вказує на його лексичне значення; частина словоформи без флексії.

Основи слова можуть бути непохідні (які складаються з кореня), похідні (з кореня та/чи префіксу та/чи суфіксу), прості і складні основи - залежно від кількості кореневих морфем в основі, кореневі (тільки корінь), афіксальні (корінь та афікси)

  1. За функцією в слові (словотворчі та формотворчі)
  2. за способом вираження (матеріально виражені, нульові(віизначаються шляхом зіставлення (гість-гостя)));
  3. за будовою (прості (непохідні морфеми, зберігають первісну структуру: НАДлишок, картоплИНа), складні (в одній морфемі поєдн дві: НЕДОрозвинений, ЗНЕславити), складені (склад.з двох частин, розташованих дистантно: ПІДлабузНИК))
  4. за ступенем повторюваності (регулярні, нерегулярні (попАДя, патронтАЖ, поетЕСа, мачУХа), продуктивні (утворюють нові слова), непродуктивні (практично не утворюють)
  5. за походженням(питомі: свекОР, птИЦя, голівОНЬКа, козЕНя, запозичені: патріотИЗМ, СУБтитр, АНТИтіла, тренЕР)

 

Дослідники: Плющ, Соколова, Горпинич.


18.06.2015; 13:01
хиты: 321
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь