Це збірка поетичних творів, яка скл. з 30 пісень, нап. протягом 1757-1785. Повна назва - «Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма». Сковорода до кожного твору дібрав влучні епіграфи з біблійних текстів, у кожній пісні осмислив ідею з Біблії. При їх прочитанні ми звертаємо увагу на те, що текст віршів насичений цитатами та поняттями із Святого Письма Ст. та Нов. Заповітів. Тут можна зустріти цитати з канонічних книг Біблії (Євангелія, Псалтиря, Апостольських послань Петра та Павла, книг пророків Даниїла, Ісаї, Захарії, Єремії) та неканонічної книги Ісуса сина Сірахового.
У збірці є 4 твори, присвячені найбільшим релігійним святам: пісня 7 та 8 приурочені до дня Воскресіння Христового, а 4 та 5 – до Різдва. При читанні великодніх віршів впадає у вічі глибока і беззастережна віра автора у святість та всесильність Ісуса, готовність повторити його муки та страждання. Традиційну християнську формулу «Ісус в наших серцях» Сков. насичує новим змістом: «Хай весь свiт - у забуття, Лиш в тобi життя, о Icyce!». У кожному рядку відчуваються авторські переживання, щирість, готовність нести відповідальність перед Всевишнім. Він готовий прийняти Христові муки як символ вірності і віри. Порівнюючи себе з оленем (8 пісня), який бере на себе чужі гріхи, Сков. готовий стаждати від смертоносних ран з упевненістю, що він, як і Христос, знайде свою Голгофу, з якої відійте у вічність. Він не боїться смерті.
Різдву Христовому присвячені 4 та 5 пісні. Перша з них є типовим зразком святкової оратації, призначена для декламування. За Сковородою, Христос народився, аби дух свободи в нас вселити. Таке розуміння місії Христа відображають і церковні постулати, і народний світогляд. Автор прославляє Ісуса, повторюючи: «Веселіться, адже з нами Бог». Ці слова зустрічаємо в книзі пророка Ісаї. В православному богослужінні цей вислів використовується на великому повечір’ї, що правиться на Святвечір Різдва Христового та Богоявлення. В тексті 5 пісні є такі слова: «Діва херувимів паннна». Це перифраз давньої молитви «Достойно є», що звеличує Богородицю. Варто зазначити, що тут ми зустрічаємо цитати з текстів Православного богослужіння та молитов Церкви. Оскільки Сковорода деякий час свого життя був співаком придворної капели, яка виконувала також церковні піснеспіви, він добре знав не тільки Біблію, але й богослужіння. Як висновок хочу сказати, що Біблія була одним з головних джерел його творчості, що активно присутнє у всій його філософській системі.
