пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» ІУЛ

28.29 Ілля Турчиновський

 Ілля Турчиновський, священика і намісник Березанський, письменник, який залишив у спадок «Автобіографію». Твір був вперше надрукований у 1885 році у 11 томі видання журналу «Киевская старина» під назвою «Автобиография южнорусского священика первой половины XVIII ст.», маючи підзаголовок «Списася мною многогрішним, Ілією Турчиновським, священиком і намісником Березанським, житіє і страданіє своє в пам'ять дітям своїм, і внукам, і всьому потомству».Юрій Ковалів, відомий український науковець-літературознавець, у своєму дослідженні «Література періоду бароко» назвав Іллю Турчиновського одним із зачинателів нової української літератури. Він ставить в ряд Іллю Михайловича з такими видатними особистостями ХVІІІ століття, як Феофаном Прокоповичем, Самійлом Величком, Григорієм Кониським. Цінним є твір «Автобіографія», оскільки в ній згадується Березань 18 століття: її жителі, події, які відбувалися в цей час, наприклад, побудова другої церкви на Заріччі. Взагалі, цікаво дізнатися, яким було містечко два століття тому. Рукопис автобіографії Іллі Турчиновського повністю не зберігся. Обірвався текст на тому, коли Іллю Михайловича «кують в желіза».

У передмові до публікації редакція журналу «Киевская старина» повідомляла, що за даними, одержаними від попереднього власника рукопису, який читав повний текст, Ілля Турчиновський був звільнений від суду та відновлений на своїй посаді священика і після багатьох пригод помер у похилому віці, хоча й в іншій парафії.

Про Іллю Турчиновського писав не тільки Микола Зеров. Відомий український прозаїк та публіцист Валерій Шевчук написав повість «Ілля Турчиновський». У «Автобіографії» Ілля Михайлович розповідає про події в хронологічному порядку, з постійним оскарженням перед читачами своїх пригод і бідувань, а у творі Валерія Шевчука часовий простір часто зміщується, і минулий та теперішній час переплітаються. Турчиновський Ілля Михайлович народився 20 липня 1695 року в містечку Березані на Полтавщині в родині сотника. Навчався спочатку вдома, потім у Києво-Могилянській академії. Російсько-шведська війна відірвала сотника Михайла Турчиновського від господарських справ. Господарство він залишив на малого сина Іллю. Разом із березанською сотнею Переяславський полк під командуванням полковника Мировича під час одного із боїв у Польщі майже повністю поліг. Ілля Турчиновський згадує, що із всієї сотні його батько вцілів один. Повернувшись додому, Михайло не лише висловив чимало докорів синові, але й добре побив невдалого юного господаря.

Здібний до науки, володіючи прекрасним голосом, юнак вирішив вирватися з-під домашнього гніту батьків, таємно в 1710 році залишив батька та матір і пішов «по школам волочитись».

Із «Біографії» відомо, що Ілля Турчиновський певний час вчився в одному із найкращих на той час у Європі вищому навчальному закладі – Києво-Могилянській академії.

Але за характером юнаку не до душі була ні посада церковного служки в сусідньому селі, ні хориста, ні дворового писаря у злого сотника на Чернігівщині. Разом із двома молодиками, щоб «побачити більш світу і прилучитись до навчання», вирушив він у мандри по Україні та Білорусії. Роман “Три листки за вікном” Валерій Шев- чук писав майже 15 років (його складають повісті “Ілля Турчиновський” (1968), “Петро утеклий” (1979) та “Ліс людей” (1981)), 1986-го епічний триптих нарешті вдалося видати й репрезентувати читачеві. Критика зустріла його неоднозначно, що, зрештою, природно в пору зламу ідеологічних парадигм, ще більше загострилася її інтерпретаційна різноспрямованість після здобуття твором Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури (1988, нині - Національна премія України імені Тараса Шевченка). Коливання критичних оцінок супроводжує сприйняття роману й по сьогодні, а стосується воно як питань поетики й жанрології твору, так і напрямків і контекстів його прочитання. Тричленна композиція твору й авторське жанрове визначення його як роману-триптиха скеровують дослідника розглядати ввесь текстовий корпус “Трьох листків...” як цілісність, вирізняючи особливості кожної з повістей у його складі. Факт беззаперечної геніальності митця не дає права критикам насліпо віднести його до якогось певного літературного табору й механічно інтерпретувати його твори відповідно до особливостей того чи того стилю, жанру, темпорального виміру. Тим більше, що Валерій Шевчук - письменник надзвичайно працьовитий, здатний продовжувати гамувати естетичний голод українського читача й літературознавця, а поява його нових творів потребує відповідної літературно-критичної рецепції та переоцінки його попереднього доробку. Це дає підстави припустити, що наука, яка досліджує творчий доробок Валерія Шевчука під різним кутом зору, лише набирає обертів і нині перебуває в стані активного формування напрямків, здатних охопити творчість усебічно й виважено, адекватно до художніх здобутків митця не тільки на ниві української культури, але й у європейському контексті.

 


25.06.2015; 19:41
хиты: 121
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
литературная теория
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь