Серед поетичних творів Прокоповича відзначається "Епінікіон" (1709) — патріотична ода на честь Полтавської битви. Цей вірш написаний книжною українською мовою початку 18 ст, розмір – 13-стопний силабічний вірш. Незважаючи на ще важку поетичну форму, яка вплинула також і на художній рівень твору, в ідейному відношенні «Епінікіон» є одним із найкращих творів Ф. Прокоповича і одним із найкращих віршів поч. 18 ст. Вірш - ода мав велике значення та мав глибоко патріотичний ухил. «Епінікон» був талановитим лірико-епічним відгуком на перемогу російського війська над шведськими загарбниками і зрадником українського народу – гетьманом Мазепою під Полтавою. «Епінікон» написаний та опублікований 3-ма мовами – книжною українською, польською, латинською. Феофан Прокопович прославляє Петра 1 і засуджує гетьмана Мазепу. У 174 віршованих рядках автор оспівує і возвеличує перемогу 1709 р. Поет просить славу, щоб та розійшлася по всьому світу і сповістила про велику перемогу російського війська над іноземними загарбниками, над «супостатом», який зайшов «внутрь Отчества» «изменническим полчищем силу умноживій»(має на увазі Мазепу). Прокопович оспівує Петра 1 як захисника обох країн – Росії та України – від ворожої навали. Автор вдається до художнього зображення битви, правда, що у дуже незграбних силабічних віршах. Закінчується «Епінікон» прославленням російської зброї, могутності Російської держави, заслуг Петра великого.У своїй подальшій віршовій творчості Ф. Прокопович відходить від традиційної на той час силабічної системи віршування і під впливом народно-пісенної творчості пише тонізовані вірші.
