У літописах XVII—XVIII століть відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і робить його центральною постаттю свого літопису. Автор розповідає про характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його твір посідає чільне місце в давній українській літературі. Літопис Самійла Величка — велика історична повість, яка вміщує в собі ряд оповідань, в основу яких покладено історичний матеріал про героїчну боротьбу народу у 1648—1654 рр. Початок твору подається на основі народних переказів, легенд про Богдана Хмельницького: як він служив кошовим у Потоцького, як він викрав листи у Барабаша. Величко докладно зупиняється на підготовці до бою козаків з ворогом, описує саму битву під Жовтими Водами. Письменник прославляє військове уміння козаків і їхнього геніального полководця Б. Хмельницького. Автор порівнює його не лише з Олександром Македонським, староруським Одноцарем, славетним Скандербегом, а й з біблійним Мойсеєм.У своєму літописі він розповідає про силу нашого народу і цим стверджує його перемогу над ворогами. Ми бачимо подвиг простого люду та його талановитого керівника. Військо Богдана Хмельницького здобуло дві перемоги, але не втомилося, не зупинилося на досягнутому.Смерть полководця боляче вразила серця людей. Самійло Величко, усвідомлюючи цю непоправну втрату, пише: «Умер добрій вождь наш, оставивши по себъ безсмертную славу...» Що стосується літопису Самовидця,то він започаткував традиційне змалювання постатті Б.Хмельн,давши йому скупі портретні характер.В літописі Самовидця образ Богдана Хмельницькогомає такі риси: прихильного ставлення до особи Б. Хмельницького в цій праці немає, Хмельницький зображується як звичайна "смертна людина" (а не як національний Герой наступних літописів), расторопний чигиринський сотник, у письмі біглий. Після двох перемог - загордився, хоча мав ставитись до короля польського як до свого пана.
Граб*янка. Образ Богдана Хмельницького: центральна постать літопису, поєднує риси реальної історичної особи та ідеального вождя: "преславний вождь запорозький", "муж хитрий у військовій справі і дуже розумний", "в науці латинської мови вправний", бувши "найбільшим недругом шляхти, все ж у війні цій виявив себе і найбільшим справедливцем".Грабянка приписує Хмельницькому промови у найзначніших справах та історичних моментах - в традиціях літописів Київської Русі. Посмертну характеристику Б. Хмельницького (також давньоруська літописна традиція), автор витримує в дусі традиційних доброчесностей воїна-богатиря.Хмельницький має дві основні заслуги - визволення України від "тяжкого ярма лядського" та приведення її до російського монарха у підданство.
