пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Кличний відмінок

Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (лат. vocativus) позначає звертання до певної особи чи предмета. Кличний відмінок посилює стилістичні функції звертань.

Кличний відмінок мають усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині. У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінкасестрибрати, але для деяких слів також продовжує існувати архаїчна форма із закінченням -ове: сестровебратове. Серед таких слів єдиним загальновживаним та нормативним є звертання "панове" (кличний відмінок від "пани"). Рідше утворюється він від іменників третьої відміни, бо це здебільшого назви предметів, понять, до яких ніхто не звертається, хоч і тут існує ця форма (переважно в поезії) із закінченням -е: вісте, змінносте, ноче, смерте. Як правило, обидва слова мають форму кличного відмінка у таких звертаннях, як друже Іване

I відміна

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення

·         -о (тверда група): дружино, перемого, сестро;

·         -е (м’яка та мішана групи): волеземлеКатре;

·         -є (іменники м’якої групи після голосного та апострофа): НадіємрієМарієредакцієсім’є, а також Іллє;

·         -ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусюдонюматусю(слово "мати" відноситься до ІІІ відміни), татусю.

II відміна

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е.

·         На -у закінчуються іменники твердої групи (зокрема з суфіксами -ик, -ок,-ко), власні імена з основою на гґкх і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): батькусинкукритикусупутникуЛюдвіґучитачу,товаришу; також ді́дута́туси́ну й под.

·         Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: АндріюВасилюВіталіюГрицюЮріюкраюІгорю[Джерело?]розмаю,ясенюбійцюзнавцюцарюкобзарю. Утворення типу АндрієЮрієІгоре[Джерело?], наголошує[Джерело?], відомий мовознавець Олександр Пономарів, суперечать цьому правилу, тому вони помилкові.

·         Закінчення -е має іменник: Ігоре.[1]

·         Відмінювання імен, прізвищ та по батькові добре висвітлено у підручнику з сучасної української мови див - розділ "Особливості відмінювання українських прізвищ, імен та по батькові",а саме -- кличний відмінок, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. [2] [3]

·         Також на -е:

·         закінчуються іменники твердої групи (вітреДніпреМар’янеСтепанедружекозачекомандиреКиєве,ЛебединеЛьвовеХерсоне)

·         частина іменників м’якої групи на -ець: (женче — від жнець, хлопчешевче — від швець),

·         іменники мішаної групи (піснярегазетяресторожетесляреДорошеДовбуше).

III відміна

Іменники цієї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення

·         -е: ві́сте, любо́ве, но́че, ра́досте, сме́рте.

IV відміна

Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками. Іменники четвертої відміни мають закінчення

·         -я (після вуха шиплячого — -а): галченя́гуся́дитя́ім’я́козеня́плем’я́коліща́курча́лоша́.


хиты: 353
рейтинг:+1
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь