„Новий роман” – напрямок у французькій літературі 1940-70-х рр.
Першим твором, який уважається програмним для поетики „нового роману”, є роман Н. Саррот „Портрет невідомого” (1947). У передмові до нього Сартр використав визначення „антироман”.
Основні риси:
1)відмова від персонажів та характерів, конкретних сюжетів.
2)опиралися на філософсько-естетичну систему екзистенціалізму і відтворювали розірвану свідомість особи, стан її відчуттів та вражень.
3)немає конкретного оповідача
Теоретик „нового роману” А. Роб-Грійє в книзі „За новий роман” (1963) обґрунтовує необхідність назавжди покінчити з „бутафорією”, маючи на увазі фабулу, інтригу, психологізм, відтворення особистісних світів, інтелектуальну та ідеологічну проблематику.
Роб-Грійє - романи „В лабіринті” (1959), „Проект революції у Нью-Йорку” (1971).
Наталі Соррот “Золоті плоди”
Сюжет: На одній з виставок у світській бесіді випадково заходить мовлення про новий, недавно опублікований роман. Спочатку про нього ніхто або майже ніхто не знає, але раптово до нього прокидається інтерес. Критики вважають своїм обов'язком захоплюватися «Золотими плодами» як найчистішим зразком високого мистецтва - річчю, замкнутої в собі, чудово відшліфованою вершиною сучасної літератури. Згодом з*являється критика - потім неприйняття - забуття.
“Золоті плоди” Н. Саррот - це книга про процес сприйняття художнього твору.
Зачинатель нового розуміння роману.
НАПРЯМ: постмодернізм.
118.
