Елементи антиутопії існують ще з античності. Проте як жанр вона сформувалися після публікації роману Є. Замятіна “Ми”(1920).
Антиутопія (дистопія) - жанр, який полягає в руйнуванні міфу про існування ідеального світу; це літературний жанр літератури ХХ ст., критичне зображення державної системи, яка не відповідає принципам гуманізму.
Основні ознаки:
1)футуралістична спрямованість авторського задуму;
2)глобальний характер основного конфлікту.
Причини появи жанру: негативні процеси в суспільстві, його кризовий стан.
*“Ми” Євгена Замятіна (Росія, 1920)
Показав можливі наслідки соціалізму, який панував тоді у Росії - критика комунізму.
*“Прекрасний новий світ” Олдоса Гакслі (1932, Англія)
Почав писати роман як пародію на наукову фантастику Г. Уеллса. Вплив - подорож письменника у США, де отримав досить суперечливі враження від Нового Світу.
Дії твору відбуваються на 632-му році ери стабільності, ери Форда. В державі, створеній Олдосом Хакслі, править технократія, а її девіз “спільність, ідентичність, подібність”. Суспільство гармонійне, щасливе, гуманне й засноване на досягненнях науки й техніки. Людей вирощують у пробірках, ретельно відбираючи генетичний матеріал для створення як працівників полів і заводів, так і керівників держави. Шляхом генетики та виховання у людей формують повне сприйняття призначеного для них статусу в суспільстві. У суспільстві панує абсолютна сексуальна свобода — кожен належить всім однаково, от лише народжувати дітей не можна, але нікому таке й на думку б не спало. Є щастя та немає свободи, свободи вибору, свободи думки. Протестують проти цього: Бернард Маркс, Дикун.
Споживацьке суспільство - критика споживацтва.
Гакслі показує абсурдність такого суспільства (штучне запліднення, стадний дух, еротична гра між дітьми…) Відобразив “абсолютизовані до крайності негативні тенденції сучасного суспільства: споживання, що нівелює людей”.
*“1984” Джорджа Орвелла (1948)
На написання роману вплинуна поїздка до Іспанії, де велася громадянська війна (страшні картини). Це зумовило те, що письменник зрікся своїх симпатій до соціалізму.
Писав роман у 1948 р., переставив дві останні цифри у році нап. твору місцями, і так вийшла назва “1984”. Цим він хотів наголосити, що зло вже близько, що 1984 рік уже на порозі і треба щось робити.
Події твору відбуваються у Океанії зі столицею у Лондоні, якою править Великий Брат. Лозунги суспільства: “Війна - це мир, воля - це рабство, байдужість - це сила”. У цій державі все безглуздо і протиприродно. У країні ведеться тотальне стеження: у квартирах не можна виключати телеекрани, що є одночасно апаратами підслуховування і підглядання за людьми. Найжахливішим вчинком є “мислезлочин” - відхилення від партійних норм. Протестує: Вінстон Сміт.
Тоталітарне суспільство - критика тоталітаризму.
114.