Його перу належить: роман-епопея, оповідання, драм. Форми, нариси, роботи сусп..-політичного і морального змісту, сповідь, писав твори для дітей,автор педагогічних праць. Початкову освіту здобув вдома, жив поруч з природою, продовжувач Руссо в цьому сенсі. 1852 повість « Дитинство» (гармонія зі світом, тема смерті) Толстой вперше в літературі правдиво показав війну.«Війна і мир». Назву підказав Пушкін. «Щоб твір був гарним, треба любити в ньому головну, основну думку. У «Війні і мирі» я любив думку народну, внаслідок війни 1812 року», — говорив Лев Толстой. З цього висловлення випливає те, що письменник вважав «думку народну» головною, основною думкою роману.«Я намагався писати історію народу», — говорив Толстой. Головний герой роману — народ; народ, кинутий у непотрібну і незрозумілу йому війну 1805 року, народ, що піднявся в 1812 році на захист батьківщини і розгромив у визвольній війні величезну ворожу армію на чолі з непереможним доти полководцем.У романі більше ста масових сцен, у ньому діють понад п’ятсот поіменно названих людей із народу, хоча значення образу народу визначається не кількістю масових сцен, а народною ідеєю. Найважливіші події роману оцінюються Толстим з народної точки зору. Народну оцінку війни 1805 року виражає письменник словами князя Андрія: «Чому ми під Аустерлицем програли бій?.. Нам там нема чого було битися: скоріше хотілося піти з поля бою». Народна ж оцінка Бородінського бою дана автором наприкінці третього тому роману: «Моральна сила французької атакуючої армії була виснажена. Не та перемога, що визначається підхопленими шматками матерії на палицях, які називають стягами, і тим простором, на якому стояли і стоять війська, — а перемога моральна, та, що переконує супротивника в моральній перевазі свого ворога й у своєму безсиллі, була здобута росіянами під Бородіном».«Думка народна» усюди є присутньою у романі. Ми її відчуваємо й у нещадному «зриванні масок» при зображенні Курагіних, Ростопчина, Аракчеєва, Друбецького Роман закінчується не описом їхнього весілля, а, здавалося б, випадковою сценою — зображенням сну Ніколеньки, сина князя Андрія. У цьому сні з'єдналися в одне два головні герої — князь Андрій і П'єр Безухов, і сон провіщає лихо П'єрові — майбутнього декабриста. Цей дивний, незвичайний роман має відкритий фінал — майбутнє сім'ї П'єра і Наташі невідоме і лише смутно вгадується. Не зовнішні зміни в долях героїв, а їхня духовна еволюція, їхні етичні пошуки складають справжній зміст «Війни і миру». ПРОБЛЕМИ: взаємозв’язки свободи і необхідності, морального вдосконалення людини, війни і миру, моральний стан особистості і цілого суспільства. Висновок- народ є носієм найкращих моральних якостей.
«Анна Кареніна» -мисль симейная- проблема зради подружнього життя, гріхопадіння А. Кареніни. 2 сюжетні лінії- Левін-нагороджує, Анна Кареніна-покарана
Церковний шлюб не врятував сім`ю Кареніна. Що стосується Вронського, то його, на думку автора, не врятував би і громадянський шлюб. Ось в чому заключається його думка. Форми шлюбу в обох випадках визначені і указують на відносини чоловіка і жінки до «закона» в релігійному чи соціальному сенсі.
69.
