пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Роман-попередження Г.Мелвілла Мобі Дік.

Філософія, символіка, поетика твору

Усі попередні  твори підготували з'яву мелвілівського шедевру, роману «Мобі Дік, або Білий Кит» (1851), зарахованого сьогодні до вершин світового письменства. Спершу Мелвіл задумував книгу як один із різновидів морського роману про китобійний промисел, але поступово його план і структура ускладнювалися, набували філософської масштабності. Письменник розсував звичні жанрові та стильові рамки роману, який «акумулював» у собі елементи побутописання, алегорію та символіку, документалістику та високу патетику, реалії китобійного промислу та корабельного побуту та релігійно-філософську проблематику. Виявив себе Мелвіл і як марініст, що відтворює незабутні морські краєвиди; океанічна стихія, мінлива, буйна, непокірлива — одна із головних дійових «осіб» у романі. Океан різноманітний, багатоликий, сповнений таємниць. Мелвіл був його натхненним співцем. Як зауважив критик В. Торп, письменник «виявив велику сміливість, зробивши героями роману американських китобоїв, прототипи котрих він зустрічав десять літ перед тим під час плавання на «Акуншеті». Грандіозне дійство близьке до п'єс Софокла та В. Шекспіра з тією різницею, що актори розігрують його на вкритій жиром палубі китобоя. Сила мистецтва Мелвіла перетворює її у сцену, гідну самої дії, але й у цій самій обстановці криється прихована сила». Роман містив у собі «театральні», сценічні компоненти: у пору його написання Мелвіл захоплено читав твори Шекспіра.

Сюжет роману — перипетії полювання китобоя «Пеквод» за таємничим велетенським Білим Китом, що виступає як щось більше, ніж могутній мешканець морської стихії; він — втілення одвічного зла, якого слід уникати морякам, котрі бажають благополучно повернутися в рідний порт. Капітан вельбота Ахав — романтичний герой, людина, одержима маніакальною пристрастю здолати Білого Кита, «темну невловиму силу, існуючу споконвіку»; в останній сутичці з ним він позбувся ноги і користується білим кістяним протезом. Він прибиває до щогли золотий дублон — винагороду тому, хто перший угледить у морі ненависного йому могутнього кашалота. Поряд з Ахавом — багатонаціональна команда «Пеквода», що ніби символізує людство в мініатюрі. Перед нами різні типи людей: старший помічник Старбак, м'який за натурою, добрий християнин; другий помічник Стаб, удачливий та схильний з полегкістю ставитися до небезпеки; третій помічник — недалекий Фласк; матроси: таємничий азіат Федалла, полінезієць гарпунер Квіквег, приятель Ізмаїла, героя-оповідача, африканець Дагу; чорношкірий слуга Піп; гарпунер індіанець Тештігу. Після відчайдушної триденної погоні «Пек-вод» наздоганяє Білого Кита. Ахав уражає його смертельним ударом, але й Кит тягне за собою в безодню корабель. Зі всього екіпажу рятується лише Ізмаїл, персонаж значною мірою автобіографічний; його підбирає китобійне судно «Рахіль».

Але розмаїті колізії, подієвий план не вичерпують багатогранного змісту роману. У ньому «просвічують» кілька смислових, стильових рівнів і планів. Значний «китологічний» пласт — десятки сторінок, де змальовані звички кашалотів, їхня анатомія, «технологія» промислу. Взагалі твір Мелвіла — справжня енциклопедія знань про китів, які не лише водяться в морях і океанах, але й наче злітають до висот релігійно-філософських категорій. «Мобі Дік «містить у собі й елементи соціального роману, особливо там, де йдеться про китобійний промисел, службу на судні. Слід пам'ятати, що в часи Мелвіла промисел китів був зовсім не екзотичним заняттям, а важливою галуззю виробництва у США, у якій були задіяні сотні суден, десятки тисяч людей. Найскладнішою є філософія роману, насиченого символікою, алегоріями, алюзіями біблійного, історичного, легендарного характеру, посиланнями на праці вчених, мислителів, релігійних діячів. Саме цьому аспекту роману присвячено чимало робіт дослідників, особливо, звичайно ж, американських, що пропонують різноманітні тлумачення його глибинного смислу.

Ю. Ковальов, один із найавторитетніших знавців американського романтизму і творчості Мелвіла, вважає, що автор «Мобі Діка» через сюжетні перипетії твору досліджує універсальні закони буття і діяльності людського розуму. Мелвіл приходить до матеріалістичних висновків, вважаючи, що у Всесвіті немає вищих сил, які спрямовують життя людини та суспільства, народів і держав, немає ні Бога, ні абсолютного духу, тому людині немає на кого перекласти відповідальність. Своїм романом Мелвіл доводив неправомірність надії на втручання вищих сил; людина сама відповідальна за свою долю і мусить покладатися на власні сили.

Найкращий твір Мелвіла, який видавався сучасникам «дивним», не отримав за життя автора читацького визнання. Шлях письменника тривав ще чотири десятиліття, але він поринав у забуття. Йому довелося заробляти на життя службою чиновником на митниці. Поміж тим з-під його пера продовжували виходити цікаві твори. У романі «П'єр» («Pierre», 1852), що значною мірою має автобіографічний характер, описані складні психологічні колізії, які переживає письменник П'єр Гленденнінг, котрий жертвує коханням задля родинного обов'язку. У романі «Ізраель Поттер» («Israel Potter», 1855) М. звертається до історичної теми; головний герой — учасник війни за незалежність, рядовий солдат, патріот своєї батьківщини. Захоплений у полон, він лишень через 45 років повертається в Америку, де виявляється забутим, і помирає у злиднях. В останній повісті «Біллі Бадд» («Billy Budd», вид. посмертно в 1925 p.) Мелвіл повертається до морської тематики. Герой, юний матрос Біллі Бадд, недосвідчений, наївний, стає об'єктом заздрості і злоби офіцера Клеггарта, котрий брехливо звинуватив Біллі у намірі вчинити бунт на кораблі. Викликаний на допит до капітана, Біллі Бадд, приголомшений зведеним на нього наклепом, вбиває Клеггарта. Капітан, котрий співчуває Біллі, змушений відправити його на шибеницю; але, пішовши з життя, Бадд зостається жити як легенда в матроському середовищі.

Книга частково заснована на реальних подіях, які трапилися в 1820 році з китобійним кораблем «Ессекс». Твір містить багато символізму та підтексту.

Основна сюжетна лінія роману ґрунтується на реальних подіях 1820 року, коли американське китобійне судно «Ессекс» було затоплене розгніваним китом. Це судно, капітаном якого був недосвідчений 28-річний Джордж Поллард, відплило з порту в штаті Масачусетс 12 серпня 1819 року. Судно тримало курс на Азорські острови. Від самого початку подорожі корабель переслідували невдачі: на четвертий день з моменту відплиття «Ессекс» потрапив під морський шквал і сильно постраждав. Попри те, що корабель потрібно було направляти до найближчого порту ремонтувати, капітан та його перший помічник, 22-літній Оуен Чейз, вирішили продовжити плавання.

  Судно «Ессекс» Слід додати й те, що «Ессекс» був кораблем із застарілим обладнанням. Це був вже його 9-ий вихід у відкрите море (кожний рейд тривав від одного до трьох років).

Полювання на китів проходило таким чином: спочатку кита вистежували, потім на воду спускали вельботи (шлюпки) і після цього тварині завдавали рани гострими гарпунами або спеціальними списами. Останнім у бій з китом мав вступати капітан (або помічник капітана), який добивав тварину 5-метровим острогом. А потім швидко обробляли тушу. Найціннішим в киті, окрім жиру, вважалося спермацетове масло, яке містилося в голові тварини.

Саме такі полювання й проводила команда «Ессекса». Понад півтора року моряки знищували морських велетнів, доки 20 листопада 1820 року розгніваний 26-метровий кашалот не пробив дно судна.

Матроси, які залишилися живими, дісталися на шлюпках до найближчого відлюдного острова Хендерсон. Лише через 95 днів двох чоловіків (капітана та одного матроса) підібрав інший корабель. Багато членів команди загинули від канібалізму та різних хвороб. Помічник капітана Чейз зміг урятуватися на іншому вельботі і, прибувши додому, написав повість про пережиті події[1].

Про історію «Ессекса» Герман Мелвілл дізнався від Вільяма Чейза, сина Оуена Чейза. Коли Вільям дав почитати повість свого батька Мелвіллу, записки справили на Германа Мелвілла таке велике враження, що він вирішив написати твір, основним сюжетом якого було саме полювання людини на кита і перемога у цій боротьбі останнього. До того ж, образ головного героя роману, юнака Ізмаїла, багато в чому списаний із самого Мелвілла.

1851 року роман «Мобі Дік, або Білий кит» був надрукований, але успіху не мав. Більше того, Герман Мелвілл утратив репутацію успішого письменника. Лише через багато років «Мобі Дік» був визнаний шедевром американської літератури.

Книга присвячувалася письменнику-романтику Натаніелю Готорну.

 

60.


17.06.2015; 15:27
хиты: 126
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь