Фолкнер був відомий своїм експерементальним стилем з увагою до інтонації й ритму, ускладненістю, глибоким психологізмом. Часто використовував прийом «потоку свідомості», й писав у експресивній, тонкій, складній манері, з елементами готики й гротеску.
Йокнапатофська сага - великий епічний твір, що складається з маленьких частин: 15 романів та близько 70 оповідань.Ідеться про Південь.
Йокнапатофа - вигаданий округ на півдні США, в якому розгортаються події більшості творів Вільяма Фолкнера . На мові аборигенів - індіанців Йокнапатофа означає "повільно тече вода по рівнині " .
***Роман “Галас і шал”. Вважав не надто вдалим, але дорогим.
Роман поділений на 4 частини і кожна з них, взята окремо, є "невдалою", за словами автора, спробою розповісти одну і ту ж історію в чотирьох різних площинах:
1)від аутиста Бенджаміна
2)від брата Квентіна (меланхолійний студент-першокурсник)
3)від брата Джейсона (фінансова опора сім*ї)
4)автрорська оповідь, сконцентрована на няньку.
У книзі розповідається про родину з півдня, яка намагається вижити після реформацій, що відбувалися після громадянської війни.
Книга складна для сприйняття тим, що в післявоєнний період письменники завжди намагаються приділяти більше уваги не сюжетній лінії, а переживанням, думкам героїв, тому, як вони бачать і сприймають навколишню дійсність. Так, автор, для більшої передачі хаотичності думок героїв, практично не використовує знаки пунктуації, використовує курсив, для того, щоб вказати на перехід до особливо значущим моментів з минулого.
Втілення складності людської пам*яті.
Один з наймодерніших творів.
***Роман “Світло в серпні”
Провінційні південні американські містечка часів Громадянської війни та кінця 1920-х років і зосереджується на найактуальнішій у ті часи проблемі —расовому питанні.: чи справді чорна кров впливає на все подальше життя людини, чи вона визначає долю, несучи в собі внутрішній негатив, «темне, незбагненне мислення, буття негрів».
Протягом усього роману бачимо, як молодик з домішкою чорної крові прагне спростувати це твердження. Однак усі обставини проти нього: Джозефа Крістмаса віддають у притулок для сиріт, потім хлопчика всиновлює дуже суворий вітчим, котрий лупцює малого за найменшу провину, згодом юнак сходиться з офіціанткою-повією, яка зрештою покидає його, забравши гроші, які він планував витратити на їхнє весілля. Словом, усе це додається у довгий ланцюг, і так кожна наступна прикрість породжує в серці хлопця злість, робить його самотнім вовком, здатним убити того, хто стане йому на шляху, і простувати далі крізь незнайомі міста. І хоч молодий чоловік виглядає, як біла людина, суспільство упізнає в ньому здатного на злочин «ніґера».
«Світлом» посеред темряви роману постає покинута вагітна Ліна, яка пішки мандрувала від штату до штату у пошуках батька своєї дитини і зрештою знайшла для дитини більш підхожого батька. А ще промені світла проливають переселенці з півночі, які вважають, що це «гріх рабства запаскудив» чорну кров, але тепер звільнили рабів, «тепер вони білішатимуть». Отже, лишається надія.
НАПРЯМ ТВОРЧОСТІ ФОЛКНЕРА: немає конкретного - реалізм + модернізм.
Роман
