Захоплювався Достоєвським, Толстим, Тургенєвим. Піддається хвилі похмурого світогляду. Мистецтво – це діяльність, якої потребує сам митець. Читає лекції в Сорбоні. Пише п’єси на античні сюжети, в них герої синтезують мрію та дію. (п*єси «Вовки» «17 липня». Звертається до біографічного жанру – «Життя Бетховена», «Ж. Мікеланджело», «Ж. Толстого» - формують цикл «Життя». Наслідує Плутарха (теж писав про життя).
Проблема мрії – центральна в його творах.
«Героїзм – це бачити світ таким, яким він є і любити його» - концепція.
Синтезує риси різних жанрів: біографія поєднана з різними стихіями: публіцистична, філософська, психологічна.
«Жан Крістоф» - роман-симфонія, намагання застосувати до літератури поняття, що побутують в музиці. Інтелектуальний роман. Основа: відродження через смерть, поразка у перемозі. Образ Жана Крістофа – образ сучасного Бетховена.
«Кола Брюньон» – столяр – веселий персонаж. Праця сповнює сенсом його життя. Енергійна жива мова із елементами осмислення буття.
В передмові пише про те, що суспільству, в якому жив Кола не так само весело, як автору. Книга на «добрий фр. лад», який сміється над життям і знаходить у ньому смак.
Кола казав про себе, що він монарх химерного царства. Попри всі невзгоди, живе і любить своє життя, через цього персонажа втілено принцип Роллана про те, що таке героїзм. «Всякий француз родився королем. Я тут і це мій дім» - закінчення. Незламний характер, на якого не вплинула війна, чума і негаразди не змусили його впасти духом.
Особливості жанру гротескно-пародійного філософського роману
