Основним поняттям системного підходу є поняття системи. Слово "система" походить від грецького sistema, що означає складене з частин, з'єднане. Система – це…
Суспільство як цілісна соціальна система складається з множини індивідів, їх соціальних зв'язків, взаємодій. Однак це не просто сума названих елементів. Інтегруючись, вони створюють нову системну якість. Внаслідок своїх інтегральних якостей суспільство набуває самостійного і відносно незалежного способу функціонування .
Кожний з вище названих елементів соціальної системи перебуває у взаємозв'язках з іншими, займає специфічне місце та відіграє певну роль у ній.
Отже, суспільство - це універсальний спосіб організації соціальних зв'язків і соціальної взаємодії, що забезпечує задоволення всіх основних потреб людей, стабільний, самовідтворюваний та саморегульований.
В сучасній соціологічній літературі застосовують різні прийоми та принципи структурування суспільства.
На думку американського соціолога А.Тоффлера, структуру суспільства визначають такі компоненти:
1) техносфера (енергетична підсистема, система виробництва, розподілу);
2) соціосфера (різні соціальні інститути);
3) біосфера;
4) сфера влади (формальні й неформальні інститути політики);
5) іносфера (системи інформації та соціальної комунікації);
6) психосфера (сфера міжособистісних стосунків).
В соціології розрізняють структуру суспільства в широкому та вузькому значенні.
Структура суспільства у вузькому значенні позначається поняттям "соціальна структура суспільства". Під соціальною структурою суспільства розуміється сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою, упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільностей, верств, станів і відносин між ними.
Визначення структури суспільства в широкому значенні має два найпоширеніших варіанти. По-перше, це поділ суспільства на макро- і мікрорівень. По-друге, це застосування сферного членування суспільства.
Розглянемо названі підходи до будови суспільства детальніше. Макрорівень охоплює суспільство загалом, людство в цілому. На цьому рівні суспільство включає в себе культуру, соціальні інститути, основні сфери суспільної життєдіяльності. Мікрорівень, представлений сукупністю індивідів, тут розглядаються в основному міжіндивідуальні зв'язки.
Ще один спосіб структурування суспільства зумовлений тим, що між суб'єктами соціальної структури завжди мають місце певного типу соціальні відносини. Саме вони лежать в основі різних сфер суспільства, а відтак — і в основі сферного членування суспільства.
Суспільне життя відбувається в чотирьох основних сферах — в економічній, політичній, соціальній і духовній. Розподіл суспільства на чотири сфери дозволяє орієнтуватися в багатоманітності суспільних проявів.
Економічна сфера містить чотири основних види діяльності; виробництво, розподіл, обмін і споживання.
Політична сфера включає президента, уряд, парламент, місцеві органи влади, армію, правоохоронні органи, податкову службу, політичні партії. Основне завдання держави — забезпечення соціального порядку в суспільстві, вирішення соціальних конфліктів.
Соціальна сфера охоплює класи, соціальні групи, нації та взаємозв'язки між ними.
Духовна сфера є сферою духовного виробництва, процесом формування і функціонування мистецтва, моралі, релігії, філософії, культурних цінностей, науки, виховання, освіти
Всі сфери суспільства тісно пов'язані та впливають одна на одну. Основні сфери людської життєдіяльності зумовлюють основні функції суспільства:
• функцію забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов житт
• функцію регулювання і організації суспільних
• функцію акумуляції і зберігання людської духовності в соціальних формах науки, мистецтва, релігії, філософії, перетворення їх у механізм соціальної пам'яті і в засоби духовного рості особистості
