До прийняття 4-ї Великої Програми, ЮНЕСКО працювало над проблемами комунікації, інформації та телематики в рамках інших програм.

Основою 4-ї Великої Програми ЮНЕСКО є:

1. Програма IV.I ЮНЕСКО;
2. Проект ЮНЕСКО «Етнічні та соціокультурні проблеми нового інформаційного суспільства;
3. Програма IV.II ЮНЕСКО.

Таким чином, 4-а Велика Програма ЮНЕСКО складається з трьох частин, в кожній з яких узагальнено та глибше опрацьовано основні принципи вище перелічених документів ЮНЕСКО.

В Програмі IV.I ЮНЕСКО в 4-ій Великій Програмі ЮНЕСКО простежуються наступні проблеми:

1) захист свободи слова та захист преси;

2) забезпечення розвитку незалежних ЗМІ;

3) сприяння розвитку незалежних радіомовних ЗМІ;

4) запевняти країни-члени організації фінансово та технічно допомогати утворенню радіомовних організацій;

5) сприяння поширенню освітньої та культурної задачі ЗМІ;

6) збільшення ролі жінок в роботі ЗМІ, особливо шляхом допомоги розширенню мережі WOMMED/FEMMED;

7) продовження допомоги впровадженню та розвитку на регіональному рівні Програми «Пам’ять Світу»;

8) полегшення доступу до інформації широким колам населення;

9) допомога країнам-членам організації формулювати національну та регіональну політику розвитку інформаційних технологій;

10) провадження підтримки ініціатив країн-членів в галузі інформації та комунікації;

З Проекту «Етнічні та соціокультурні проблеми нового інформаційного суспільства» в 4-ій Великій Програмі ЮНЕСКО закладені наступні проблеми:

1.стимулювання відображення соціокультурних надбань суспільства у впровадженні нових технологій та всілякому розвитку кіберпростору;

2.збирання та аналіз даних, аналізів та різноманітних досвідів, що стосуються культурних та освітніх аспектів в інформаційному суспільстві, що з’являється.

3.З Програми ЮНЕСКО в 4-ій Великій Програмі ЮНЕСКО взято наступні проблеми:

4.продовження підтримки і розвитку проектів, що стосуються комунікації;

5.участь у підготовці професіоналів з комунікації і допомога розширенню мережі ЮНЕСКО з комунікації ();

1. підтримка розвитку загальнонаціональних ЗМІ;
2. підтримка та заохочення розвитку та розповсюдження виробництва, на національному та на міжнародному рівнях, аудіовізуальної продукції з країн, що розвиваються;
3. підтримка розвитку бібліотечних та інформаційних послуг;
4. сприяння проведенню міжнародних зустрічей, брифінгів з питань інформації та комунікації;
5. допомога впровадженню найкращих проектів з модернізації найвідоміших у світі бібліотек;
6. сприяння модернізації архівних послуг;
7. сприяння впровадженню електронних мереж;
8. збільшення ролі Організації, у рамках її компетенції, в прийнятті програм з інформації та комунікації та співробітництво з іншими Організаціями у рамках їх основних програм з інформації та комунікації;
9. участь у підготовці спеціалістів і користувачів комп’ютерної техніки.