Боротьба Марія і Сулли--У 89 почалися війни з понтійським царем Мітрідатом VI, що загрожував римському пануванню на Сході. Сенат доручив ведення війни Суллі, але народне зібрання висунуло кандидатуру Марія. Боротьба навколо цього питання привела до того, що Сулла направив ту, що готувалася до походу на схід армію проти самого Р. Вперше в історії міста Рим був узятий (88) римськими ж військами. Проте після відправлення Сулли і його армії на схід панування в р. перейшло в руки прихильників Марія (консульство Цинни 87). Після повернення Сулли до Італії боротьба між сулланцями та маріанцями переросла у відкриту громадянську війну. Знову узявши з бою Рим, Сулла встановив (у 82) жорстокий терористичний режим (система проскрипцій). Диктатура Сулли (82-79) була останньою спробою зберегти політичний устрій сенатської республіки, але його соціальною опорою був вже не стільки нобілітет, скільки ветерани римської армії, щедро наділені Суллою (як раніше Марієм) землею.
Диктатура Сулли--Луцій Корнелій Сулла Щасливий (*138 — † 78 до н. е.) — римський полководець, консул з 88 до н. е. У 84 здобув перемогу над Мітрідатом VI. Перемігши Гая Марія у громадянській війні, став у 82 до н. е. диктатором, проводив масові репресії. У 79 до н. е. склав повноваження.В якості диктатора Сулла приймає цілий ряд законів, які забезпечили аристократичний спосіб правління.
До числа найвідоміших заходів Сулли належить закон про магістрати, який встановив нові вікові цензи для охочих зайняти вищі державні посади і створив деякі обмеження для припинення стрімкої кар'єри. Так, віковий ценз став складати 29 років для квестора (цей вік становив 27 років), 39 років для претора (33 роки за законом) і 42 роки для консула (36 років за законом). Тобто, між виконанням посади квестора і претора мало проходити не менше 10 років. Цим же законом Сулла також заборонив обіймати посаду претора раніше відправлення посади квестора, а посада консула раніше відправлення посади претора (раніше ці норми часто порушувалися, оскільки ще не були закріплені). Крім того, цим законом було заборонено займати одну і ту ж посаду менш ніж через 10 років.До списку диктатур Сулли також входили закони, запроваджені ним після першого походу на Рим. Крім того, він збільшив число магістратур, передав суди і право розпоряджатися державним майном сенаторам, скасував хлібні роздачі плебсу і до мінімуму обмежив роль народних зборів. Вершники були відсторонені від збору податей. У провінції Азії податки перестали віддаватися на відкуп і стягувалися тепер безпосередньо. З'явився і закон про образу величі римського народу, що передбачав кримінальні покарання за цілий ряд політичних злочинів. Особливо відомі так звані «закони Корнелія» в галузі судочинства та кримінального права, багато з яких збереглися аж до 6 ст. н. е. і увійшли в Дигести Юстиніана, а також закони в галузі сакрального права, покликані відновити «звичаї предків». Кінцевою метою диктатур Сулли дослідники називають встановлення верховенства сенату в державних справах. Сам Сулла підносив всі свої дії народу як «улаштування республіки», тобто як вдосконалення неписаної римської республіканської конституції.
