Македо́нські ві́йни — три війни (Перша Македонська війна 215–205 рр. до н. е., Друга Македонська війна 200–197 рр. до н. е., Третя Македонська війна 171–168 рр. до н. е.) між Римом і Македонією за панування над Балканським регіоном. Закінчилися повною перемогою Риму і ліквідацією Македонського царства.
1 Македонська війна--Між монархіями, що утворилися з держави Олександра Великого, дві були здатні до збройного протистояння політиці Рима — Македонія і Сирія. Філіпп V Македонський під впливом перемог Ганнібала на початку Другої Пунічної війни почав підтримувати його. Почалася Перша Македонська війна 215–205 рр. до н. е. Діючи в союзі з Карфагеном проти Риму, намагався оволодіти Іллірією і розширити свої володіння в Малій Азії. Римляни головними силами вели боротьбу з Ганнібалом в Італії, а для дій на Балканах виділили незначні сили. Проте македонські війська діяли нерішуче, а римляни всіляко підтримували антимакедонський рух у світі еллінізму. Ще до поразки Карфагена Філіпп V уклав з римлянами мир. Перша Македонська війна не призвела до значних територіальних змін на Балканах, хоча Риму удалося розширити свій вплив в Греції. Філіпп V, уклавши в 205 до н.е. мир з Римом, продовжував військові дії проти Родоса, Пергама, Карії і інших.
2 Македонська війна--Після перемоги в Другій Пунічній війні 218–201 над Карфагеном Рим активізував свою політику на Балканах і звинуватив Македонію в порушенні договору 205 (встановлення контактів з Карфагеном, напад на союзників Риму і ін.). Рим став вимагати від Філіппа, щоб він повернув Пергаму і Родосу все, що він у них захопив. Почалася Друга Македонська війна 200–197 рр. до н. е.Риму удалося укріпити свій вплив в Греції. Матеріальні запаси Македонії були виснажені, усередині країни росла опозиція проти царя, війна з Римом була непопулярна. Спроби Філіппа V укласти мир з Римом були безуспішні. У липні 197 р. консул Тіт Квінкцій Фламінін наніс Філіппу поразку при Кіноскефалах. При укладенні миру Філіпп V відмовився від всіх володінь поза Македонією, видав Риму весь флот, окрім 6 кораблів, зобов'язався скоротити армію до 5 тисяч чоловік і не воювати з союзниками Риму. Греція була оголошена «вільною» і фактично опинилася під владою Риму.Хоча Філіпп уклав мир із Римом, цар Сирії Антіох, що незадовго перед тим ще воював на берегах Інду, вступив зі своїм військом в Європу. При Фермопілах він був обійдений з тилу консулом Глабріоном, а потім, повернувшись до Азії, розбитий в 190 р. Сципіонами (Луцієм і Публієм) при Магнезії, поблизу Сард. Антіох був змушений виплатити велику контрибуцію (30 мільйонів талантів) і землями в Малій Азії, які римляни передали своїм союзникам, а багатьом містам повернули самостійність.
3 Македонська війна--Взагалі римляни неохоче вступали в безпосереднє володіння володіннями на чужому їм грецькому Сході. Це особливо ясно виявилося по відношенню до Македонії.Після смерті Філіппа V (179) його син Персей почав готуватися до війни з Римом. Він подавив протидію македонській знаті, укріпив економіку країни, створив 40-тисячну армію і встановив зв'язки з ворожими Риму країнами (зокрема з Карфагеном). Римський сенат звинуватив Персея в порушенні колишніх договорів і почали Третю Македонську війну 171–168. 30-тисячна римська армія висадилася в Греції. Спочатку військові дії йшли із змінним успіхом, але в 168 в командування римськими військами у Фессалії вступив консул Луций Емілій Павел, який 22 червня 168 при Підні розгромив македонські війська; Персей втік, а потім потрапив в полон. Римська армія окупувала і розграбувала Македонію. Римський сенат скасував царську владу і розділив країну на 4 округи, позбавлених політичних і економічних зв'язків між собою.Крім того, володіння Рима наблизилися до Македонії, бо Рим обернув царство Гентія, союзника Персея, в провінцію Іллірікум (між Епіром і Далмацією).
Знищення Македонського царства і встановлення панування на Балканах:Коли через 17 років, у 148 р. до н. е. македонці повстали під прапорами самозванця Андріска, що видавав себе за сина Персея, римляни обернули і Македонію в провінцію — першу на грецькому ґрунті. Тоді ж настав час Греції, що взяла участь в повстанні. Страшне розграбування і розорення Корінфа Муммієм ознаменувало собою початок безпосереднього владицтва римлян над Афінами і Спартою.
