Уява — це форма психічного відображення, яка полягає в створенні образів на основі раніше сформованих уявлень.
Поняття про уяву:
1.Уява породжується трудовою діяльністю й розвивається на її базі.
2.Значно розширює і поглиблює процес пізнання.
3.Відіграє велику роль в перетворенні об’єктивного світу.
4.Перш ніж змінити щось практично, людина змінює його мисленно.
5.Уява – важлива складова частина творчого процесу.
6.Уява глибше й повніше відображає дійсність.
7.Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості.
Залежно від мети:
Мимовільний вид – створення нових образів не скеровується спеціальною метою уявити ті чи інші предмети,явища.
Довільний вид – скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об’єкта.
- Залежно від характеру діяльності:
Творчий вид або продуктивний активізується там, де людина стосовно до суспільних потреб відкриває щось нове, знаходить нові види праці,цінні для суспільства матеріальні блага.
Репродуктивний вид або відтворюючий – процес створення людиною образів нових для неї об*єктів на основі їх словесного опису,графічного та музичного зображення.
- Залежно від змісту діяльності:
Художній вид – характерною для художньої уяви є перевага чуттєвих (зорових,слухових) образів, їх надзвичайна яскравість і детальність.
Науково – технічний вид – наукова уява знаходить свій вияв у проведенні експериментів, у побудові гіпотез, виникненні здогадів,узагальненнях.
Мрія – особливий вид уяви,яки знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього.
Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу.
Відтворювальну уяву поділяють на залежну та незалежну.
Уява, яка ґрунтується на образах предметів та явищ, які людина сприймала раніше, має назву відтворювальної залежної. Уяву, що спирається на створення образів внаслідок опису, схеми, карти, графіка тощо, називають відтворювальною незалежною. Читаючи навчальну й художню літературу, вивчаючи географічні карти та історичні матеріали, людина відтворює за допомогою уяви те, що відображено в художніх творах, в історичних документах. Особистості доводиться уявляти незнайомі об´єкти та явища на основі їх опису. Відтворювальна уява обслуговує спілкування людей. Цим видом уяви користується інженер, який вивчає нову для нього машину за кресленнями.
Творча уява полягає у створенні нових предметів та явищ. Вона має умисний характер і завжди залучена у творчу діяльність. Творчість становить собою діяльність, внаслідок якої людина відкриває щось нове, створює нові оригінальні твори, нові матеріальні та духовні цінності.
Уяву поділяють ще на активну й пасивну.
Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.
Пасивна уява протікає без поставленої мети, інколи - як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Такі уявлення людина може викликати навмисно. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв’язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім’ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволення мізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба не породжує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникає домінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності, страждання, впертість, неврози.
