Взаємодія між учасниками спілкування як правило, супроводжується сприйманням і розумінням одне одного. Відбувається пізнання однієї людини іншою. Сприймання іншої людини-відображення її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними характеристиками індивіда та інтерпретацію на цій основі її вчинків.
Соціальна перцепція — це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків.
Сприймання соціальних об’єктів відрізняється від сприймання предметів матеріального світу. Соціальні об’єкти не є пасивними і байдужими стосовно об’єкта сприймання,а намагаються викликати у нього позитивне уявлення про себе. Сприймання супроводжується смисловою і емоційно-вольовою характеристикою об’єкта сприймання, йому притаманна єдність пізнавальних та емоційних компонентів.
Відомо, що сприймання та розуміння одне одного залежить від ряду факторів, зокрема від установок, обсягу інформації про інших і різних ефектів. Наприклад, якщо через певні обставини у нас ще до зустрічі з незнайомою людиною вже було сформовано щодо неї позитивну установку, то, сприймаючи, ми наділятимемо її образ переважно позитивними ознаками. У противному разі інтерпретація тих самих рис скоріше за все буде негативною.
Інколи, якщо інформації замало, під час сприймання людям приписуються певні характеристики, яких вони насправді не мають (каузальна атрибуція). У цьому разі негативними характеристиками найчастіше наділяються ті люди, яких ми не любимо, яким не симпатизуємо.
