1.В умовах людського спілкування інформація не тільки передається, а й зазнає кількісних і якісних перетворень, приймається й інтерпретується різними людьми по-різному відповідно до їх мотивації, досвіду та інших властивостей їхньої психіки.
2.При передачі інформації від особистості до особистості необхідно враховувати їхні мотиви, мету. У відповідь на інформацію людина одержує якусь нову інформацію,тобто відбувається не просто рух,а обмін інформацією.
3.Партнери в спілкуванні завжди прагнуть вплинути один на одного,тобто обмін інформацією між людьми завжди має вплив на поведінку людини.
4.Комунікативне спілкування як обмін інформацією можливе лише за умови, якщо партнери "говорять однією мовою".
Обмін інформацією можливий лише за умови якщо поняття й закріплені за ними значення відомі всім учасникам спілкування і забезпечують тим самим можливість взаєморозуміння.
Але справа ускладнюється ще й тим, що, навіть знаючи значення слів, люди можуть розуміти їх по-різному через свої вікові, політичні, професійні та інші відмінності.
Однак процес комунікації може здійснюватися і при цих бар'єрах. Навіть військові супротивники можуть вести переговори, однак уся ситуація комунікації при цьому значно ускладнюється.
Комунікативні бар'єри можуть мати й інший, суто психологічний характер. Вони можуть виникати або з індивідуально-психологічних особливостей партнерів (наприклад, надмірної сором'язливості, скритності, некомунікабельності та ін.). або через сформовані між партнерами неприязні стосунки. У цьому випадку особливо наочно виступає той складний зв'язок, що існує між спілкуванням і ставленням, який відсутній у технічних системах.
Для кращого розуміння спілкування з боку обміну інформацією слід розглянути більш детально, яка існує інформація, виникнення можливих бар'єрів.
За своїм характером інформація, що виходить від комунікатора , може бути:
— спонукальна — інформація висловлюється в наказі, проханні, інструкції, пораді. Вона повинна стимулювати відповідну дію.
— констатуюча — інформація виступає у формі повідомлення і передбачає зміну поведінки не прямо, а опосередковано і поступово.
— аксіальна — інформація спрямовує свої сигнали до якогось окремого її отримувача (індивідуального чи групового);
— ретиальна — інформація має своїм адресатом багатьох реципієнтів, великі соціальні групи, які розосереджені в просторі й в більшості випадків є анонімними для комунікатора.