У часи гетьманування Івана Мазепи в Україні стабілізувалась внутрішня обстановка. Козацька старшина із верстви вояцької дедалі більше перетворювалась на економічно потужну соціальну групу, що не гребувала займатись торгівлею, активно розвивати власне господарство. Усе це створювало гарні передумови для культурного розвитку козацької України, відбудови церков і монастирів, субсидування мистецьких пошуків, піднесення рівня освіти. До меценатської діяльності козацьку старшину власним прикладом спонукав і гетьман Мазепа, молодість якого пройшла при пишному королівському дворі у Варшаві, а освітні подорожі Європою познайомили з витонченими зразками європейського мистецтва.
Дослідники підрахували, що за своє життя Мазепа збудував власним коштом 12 та відремонтував понад 20 храмів. Лише в Києві ним були споруджені Богоявленська церква Братського монастиря, Миколаївська військова церква, Церква Всіх Святих над економічною брамою Києво-Печерського монастиря, відреставровано Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву на території Лаври тощо. Щедро жертвував гетьман кошти на будівництво церков у Чернігові, Батурині, Лубнах, Переяславі.
Крім спорудження і перебудови сакральних споруд, Мазепа залишив по собі слід і щедрими дарами, переданими у святі обителі. Найбільш відомими з-поміж них є пожертва знаменитого Пересопницького Євангелія у Вознесенський кафедральний собор Переяслава, вівтаря у Межигірський монастир під Києвом, єпископського урочистого вбрання Київському Софійському кафедральному собору. Опікувався український реґіментар й православними обителями на території Речі Посполитої, Палестини, Молдавії, Валахії, Сербії, Греції, Болгарії. У 1708 р. на його кошти в Сирії було опубліковано Євангеліє арабською мовою. Спорудженій на могилі Христа в Єрусалимі Вознесенській церкві Мазепа подарував довершенно виконаний із золота і срібла антимінс. Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
