Світ зіткнувся з проблемою молодіжних субкультур у 60-і роки ХХ століття. В СРСР до 80-х років це питання ні підіймалося, тому що в силу склавшихся наукових парадигм субкультури вважалися соціальною патологією. Єдиним дозволеним молодіжним об’єднанням був комсомол, однак у 70-е роки почали з’являтися різноманітні неформальні угрупування, які були вимушені знаходитися в „андеґраунді”. І тільки з початком перебудову і процессів гласності вони змогли заявити про себе у повний голос.
Їх поява в кінці 70-х на початку 80-х років був свого роду протест частини молоді проти формалізму в громадських організаціях, незадовільну організацію дозвілля, однак цей процес прийняв перекручені, найчастіше соціально небезпечні форми.
Велика частина таких угруповань формувалася навколо різних музичних смаків і стилів (металісти, роллінги, брейкери, бітломани і т.п.); в деяких ціннісні орієнтації мали деякі політичний та ідеологічний відтінок (ностальгісти, пацифісти, зелені). Виділялися групи аполітична характеру (хіпі, панки, люди системи), більшість з яких надихалися гаслами боротьби зі «злом» в особі хіпі, панків
В якості причин "відходу в андеграунд", молодь називає:
1) Виклик суспільству, протест.2) Виклик родині, нерозуміння в родині. 3) Небажання бути як усі. 4) Бажання утвердитися в новому середовищі. 5) Звернути на себе увагу. 6) Не розвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні. 7) Копіювання західних структур, течій, культури. 8) Релігійні ідейні переконання. 9) Данина моді. 10) Відсутність мети у житті. 11) Вплив кримінальних структур, хуліганство. 12) Вікові захоплення.
Під культурою розуміються переконання, цінності, які є спільними для певної групи людей, які служать для упорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї групи. Відтворення і передача культури наступним поколінням лежать в основі процесу соціалізації.
Типи субкультур
• політизовані субкультури - беруть активну участь у політичному житті і мають чітку ідеологічну приналежність, неагресивні;
• еколого-етичні субкультури - займаються побудовою філософських концепцій і ведуть боротьбу за навколишнє середовище ("зелені");
• нетрадиційні релігійні субкультури - в основному це захоплення східними релігіями (буддисти, культові групи, сатанистів);
• радикальні молодіжні субкультури - відрізняються організованістю, наявністю лідерів старшого віку, підвищеною агресивністю (кримінальні молодіжні угруповання, любери, скінхеди);
• субкультури способу життя - групи молодих людей, що формують свій образ життєдіяльності (хіпі, панки);
• субкультури за інтересами - молоді люди, об'єднані спільністю інтересів - значкісти, філателісти, спортивні та музичні фанати.
• субкультура «золотої молоді» - характерна для столичних міст - орієнтована на проведення дозвілля (одна з найбільш закритих субкультур). Фролов С.С. запропонував наступну типологію субкультур:
