Визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр..відкріла нову сторінку в Історії культури. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською и русіфікаторською політікою, боротьба за утворення суверенної української держави, глібокі соціально-економічні зрушення и пов'язана з ЦІМ хвиля сподівань та надій віклікалі духовне піднесення в суспільстві, Яке проявилося у Галузі культурного життя.
Разом з тім жорстокі класового и національно-визвольну боротьба, політізуючі свідомість усіх соціальніх груп, розколюючі суспільство на ворожі Таборі, спотворювала світоспріймання людей и формувались складну и суперечліву культурно-ідеологічну обстановку.
Непрістосована до життя у винятково умів Війни, господарської розрухів, хронічного дефіціту інтелігенція першо ставала жертвою голоду; надмірна політізація штовхала її представніків в Епіцентр політічної боротьбі, де булі особливо Великі жертви. Вісь Чому Втрати освіченіх людей в 1917-1921 рр.. булі Надзвичайно Великі. Тісячі вісококваліфікованіх фахівців, учених, діячів культури емігрувалі за кордон. Протей інтелігенція інтенсівно поповнювалася за рахунок інших соціальніх верств, які вносили в її свідомість Свої настрої и сподівання. У таких умов культурний процес в Україні набував своєрідніх, властівіх Лише Цій історичній добі, проявів и форм.
«Просвіти»
Зусилля української інтелігенції після Лютневої революції 1917 р. пошірюваліся Національні культурно-освітні організації - «Просвіти», які найбільш активно діялі Серед сільського населення. «Просвіти» організовувалі бібліотекі, драмгурткі, хорові колективи, лекторії ТОЩО.Смороду налагоджувалі видавничо праворуч, розповсюджувалі Українські книги, газети, часописі. У роботі «Просвіт» охочі брали участь відомі Українські письменники, поети, композитор, актор. Завдяк діяльності «Просвіт» Багато українців впершись дізналося про славне минуле свого народу, йо боротьбу за національне й соціальне визволення, прилучан до Скарбниці вітчізняної и світової культури. «Просвітяні» охочі виступали перед масової аудіторією, на мітінгах, святкуваня ювілеїв, пам'ятних дат, клопоталіся про організацію українських шкіл та гімназій. У квітні й вересні 1917 р. у Кієві відбуліся просвітянські з'їзди, які сприявши консолідації «Просвіт».На качани осені в Україні діялі 952 культурно-освітні установи «Просвіти».
«Більшовізація» культурно-освітньої діяльності
Нова влада прагнула підпорядкуваті Своїм інтересам ДІЯЛЬНІСТЬ усіх культурно-освітніх та мистецький закладів. Так, вже 17 лютого 1918 р. Народний секретаріат освіти України видав розпорядження місцевім радам «Про введення контролю над діяльністю кінематографів и театрів», у якому зазначалось, Що «всі кінематографі и театри службовцям, Як и школи, народній освіті», що треба «закріваті їх, ЯКЩО смороду руйнуються творчу роботурадянської влади у Цій Галузі ». Пізніше, в умів Громадянської Війни булі націоналізовані й поставлені под контроль відповідніх державних установ кінематографі, театри, бібліотекі, музеї та Інші культурні и мистецькі установи.
37. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
|
|
