ментальність

— це національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, оцінку певних подій чи осіб, ставлення до навколишньої дійсності. Отже, ментальністю сьогодні прийнято називати, власне, те, що можна вважати "духом народу. Менталітет – це манера мислення, його склад, його особливості, його своєрідність,спосіб мислення і людини. Національні відмінності — це насамперед відмінності у психології мислення, яка відображається передусім у мові, а також у розумовій творчості, що випливає з ментальності етносу. Отже, національний характер найповніше відображається саме в культурі, в інтелекті нації. Але не слід забувати, що будь-які узагальнюючі характеристики етносу завжди будуть відносними порівняно з іншим етносом. Національний характер — своєрідне, специфічне поєднання типових рис у конкретних історичних і соціально-економічних умовах буття нації; уявлення народу про себе, сукупність стійких, основних для національної спільності особливостей сприйняття навколишнього світу та форм реакційна нього. Характерні ознаки та особливості української ментальності зумовлені сукупністю чинників.

1. Геополітичне становище: між Заходом і Сходом. 

      Саме воно зумовило маргінальність, двоїстість української ментальності. їй притаманне поєднання індивідуалізму, характерного для західної орієнтації, і східної чуттєвості та емоційності.

2. Домінуючий вплив двох головних історичних пластів традиційно-побутової культури: землеробського та козацького.

      Найглибинніші пласти української ментальності закладені землеробством. Саме воно визначило особливості їхнього світобачення, культурні орієнтири та соціальну організацію.

Землеробська культура, залишки матріархату в родинних стосунках зумовили приоритетну роль жінки. Активність, яскраво виражені волелюбність і демократизм, пріоритет чоловіка почали фіксуватись і закріплюватися в українській ментальності з появою козацтва.

3. Багатовікова відсутність власної держави. 

Тривала відсутність в українського народу власної держави відбилася в національній ментальності як трагедія людини, яка є хазяїном землі але через дію зовнішніх сил не може бути вільним господарем. Тому примирення з негативними явищами, терплячість, відсутність здорових амбіцій.

4. Тривала роз´єднаність українських земель.  

        Перебування українських земель у складі Російської, Австро-Угорської імперій, Польщі, Чехословаччини та інших держав вплинуло на культуру, традиції, побут українців. Саме це є основою такої риси сучасної української ментальності, як відсутність почуття національної єдності.