1. Геополітичне становище: між Заходом і Сходом.
Саме воно зумовило маргінальність, двоїстість української ментальності. їй притаманне поєднання індивідуалізму, характерного для західної орієнтації, і східної чуттєвості та емоційності.
2. Домінуючий вплив двох головних історичних пластів традиційно-побутової культури: землеробського та козацького.
Найглибинніші пласти української ментальності закладені землеробством. Саме воно визначило особливості їхнього світобачення, культурні орієнтири та соціальну організацію.
Землеробська культура, залишки матріархату в родинних стосунках зумовили приоритетну роль жінки. Активність, яскраво виражені волелюбність і демократизм, пріоритет чоловіка почали фіксуватись і закріплюватися в українській ментальності з появою козацтва.
3. Багатовікова відсутність власної держави.
Тривала відсутність в українського народу власної держави відбилася в національній ментальності як трагедія людини, яка є хазяїном землі але через дію зовнішніх сил не може бути вільним господарем. Тому примирення з негативними явищами, терплячість, відсутність здорових амбіцій.
4. Тривала роз´єднаність українських земель.
Перебування українських земель у складі Російської, Австро-Угорської імперій, Польщі, Чехословаччини та інших держав вплинуло на культуру, традиції, побут українців. Саме це є основою такої риси сучасної української ментальності, як відсутність почуття національної єдності.