Забування — це такий процес пам'яті, при якому втрачається чіткість закріпленого в пам'яті матеріалу, зменшується його обсяг, погіршується якість, виникають помилки при відтворенні або взагалі відтворення стає неможливими і, нарешті, неможливе впізнавання. Останнє характеризує найбільшу ступінь забування.
На забування впливають наступні умови:
Надмірно сильний подразник. Подразник, сила якого переходить межі, біологічно допустимі організмом, викликає посилене забування матеріалу.
Характер діяльності, яка безпосередньо передувала запам'ятовуванню або відбувалась безпосередньо після запам'ятовування (див. проактивна та ретроактивна інтерференція).
Значущість матеріалу. Чим менш значущим є матеріал для досягнення життєвих цілей, тим швидше він забувається.
Мотивація діяльності. Надто сильна мотивація пригадати матеріал викликає його гальмування.
Установки людини. Якщо матеріал, що згадується, суперечить основним установкам людини, вона його швидше забуває.
Зміст матеріалу. Матеріал, пов'язаний своїм змістом з потребами людини, забувається повільніше.
Обсяг матеріалу. Відсоток забутого матеріалу після певного відрізку часу після заучування знаходиться в прямо пропорційному відношенні до його обсягу: чим більший обсяг, тим більше забувається. У зв'язку з цим дуже важливо не запам'ятовувати відразу великий обсяг матеріалу.
Усвідомлення матеріалу. Краще усвідомлений матеріал забувається повільніше.
Включення в практичну діяльність. Чим рідше матеріал включається в практичну діяльність, тим швидше він забувається.
Час, який минув після заучування матеріалу. Залежність між кількістю збереженої у довготривалій пам'яті інформації та часом, який минув після її заучування, була експериментально встановлена у 1885 p., німецьким психологом Г. Еббінгаузом при заучуванні безглуздих складів.
Успішність збереження залежить від певних умов:
Організація процесу заучування. Особливу увагу слід звернути на такі умови запам'ятовування матеріалу, як мотивація, емоційна забарвленість, ступінь розуміння матеріалу, включення в активну розумову і практичну діяльність, повторення.
Характер матеріалу. Якщо різнорідні елементи перемежувати зі значною кількістю однорідних, то різнорідні зберігатимуться краще, ніж однорідні.
Обсяг матеріалу. Між обсягом матеріалу та його збереженням існує зворотньо пропорційний зв'язок: чим більший обсяг, тим менше він зберігається. Тому важливо дозувати матеріал, який запам'ятовується.
Частина матеріалу, яка зберігається. Встановлено, що збереження окремих елементів матеріалу значною мірою залежить від того місця, яке ці елементи займають у потоці інформації: початок, середину чи кінець. Як правило, початок та кінець зберігаються краще, ніж середина. Це явище в психології називають ефектом краю, і пояснюється воно впливом проактивного та ретроактивного гальмування.
