Розумове виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.
У психолого-педагогічній літературі вживають також термін "розумовий розвиток" - розвиток, удосконалення інтелектуальної сфери і здібностей людини.
Мета розумового виховання полягає в забезпеченні засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Безперечно, освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури, її знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися.
Основним завданням, яке вирішується в процесі розумового виховання, є розвиток мислення взагалі і різних його видів: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, технічного, репродуктивного, творчого (продуктивне), системного.
Знання, уміння та навички – це опора розумового виховання. Розумова праця, якої навчають педагоги, вимагає накопичення знань, формування навчальних умінь та використання набутих навичок.
Знання – провідний елемент освіти, що є результатом процесу засвоєння в виявляються у поняттях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях;
Уміння – здатність свідомо виконувати певні дії, на основі сформованих знань, навичок, набутого досвіду;
Навички – навчальні дії, які внаслідок багаторазового виконання набувають автоматизованого характеру.
Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (від простіших до порівнянь, що виявляють подібність або відмінність понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид.
Успіх навчальної діяльності учнів, їх розумовий розвиток значною мірою залежать і від рівня сформованості в них таких навчальних умінь: уміння читати(відповідна виразність, інтонація, темп),уміння слухати, уміння усно формулювати і викладати свої думки, уміння писати(оволодіння технікою письма, правильне списування з дошки), уміння працювати з книжкою( підбирання необхідної літератури, вміння користуватись словником),спеціальні вміння(читання нот, креслення карт,вміння слухати музику), уміння культури розумової праці(виконання навчальних завдань, утримання в порядку робочого місця, чергування праці з відпочинком).
