Педагогіка – система теоретико-прикладних наук про освіту, виховання, навчання, розвиток особистості.
Предметом педагогіки є виховна діяльність, що здійснюється спеціально підготовленими фахівцями
Тому найважливішими завданнями педагогіки як науки є: розробка теорії й методики організації навчально-виховного процесу, його змісту, принципів, організаційних форм, методів та прийомів; забезпечення ефективного управління освітньою політикою; розробка й впровадження у систему освіти нових педагогічних технологій навчання та виховання та ін.
Педагогіка, як і будь-яка наука, розвивається в тісному взаємозв'язку з іншими науками. Особливе значення для педагогіки має її зв'язок із психологією, яка вивчає закономірності функціонування і розвитку психіки людини. Психологію головним чином цікавить самий розвиток психіки, а педагогіку - ефективність тих виховних впливів, що викликають плановані зміни у внутрішньому світі і поведінці людини. Кожний аспект педагогіки знаходить опору у відповідному розділі психології. Дидактика, наприклад, спирається на теорію пізнавальних процесів і розумового розвитку; теорія виховання базується на психології особистості і теорії розвитку емоційно-вольових процесів. Інтеграція наук спричинилася до виникнення міждисциплінарної галузі - педагогічної психології.
Анатомія і фізіологія є базою для розуміння біологічної сутності людини -розвитку вищої нервової діяльності і типологічних особливостей центральної нервової системи, органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.
Філософські науки (соціологія, етика, естетика) допомагають педагогіці визначити зміст і мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, постачають оперативною інформацією про зміни в науці і суспільстві, тим самим допомагаючи коригувати спрямованість виховання.
Очевидні зв'язки педагогіки з історією і літературою, географією й антропологією, медициною й екологією, економікою та археологією, політологією, етнографією, культурологією, з правом.
