Топо́ля — рання балада видатного українського поета Тараса Шевченка. Баладу наскрізь пройнято народнопісенними образами і мотивами й водночас пов'язано з романтичною традицією, передусім у польській і російській літературі. І. Франко в розвідці «Тополя Т. Шевченка» зазначив, що в цій баладі поет «злучив у одно два осібні мотиви казочні: про те, як дівчина при помочі чарів викликує неприсутнього милого, і про те, як дівчина перемінюється в тополю». Напевно, Шевченкові був відомий народний переказ про дівчину, яка, чекаючи повернення милого, перетворилася в тополю (переказ пов'язаний з обрядом «вести тополю»).
На звертання Шевченка до світу народної фантазії певною мірою вплинули тогочасна польська і російська романтична поезія, зокрема, балади типу «Uciezka» А. Міцкевича.Шевченко далі пише романтичні балади. Деякі історики літератури зв'язували "Тополю" (1839) з баладами Міцкевича ("Ucieczka.Тим часом спільного в них дуже мало. У баладі Шевченка мертвий милий, як відомо, не повертається до героїні. Балади поета позбавлені романтичних "жахів", містики. І. Франко у доповіді про "Тополю", відзначаючи спільні риси балад Шевченка з баладами Міцкевичаі Боровиковського, вказав і на відмінності, зокрема на відсутність образів упирів: "Здорова, світла і чоловіколюбна натура нашого поета відверталася від того огидного виплоду темноти та ненависті до натури людської. Ніде в своїх творах... Шевченко ані разу не ужив слова упир, не впровадив сього виображення, помимо, що виображення се в народі дуже розширене і що Шевченко жив та виховувався в сам розгар романтизму польського й російського, котрий без упирів ані кроку не міг зробити".Крім єдиного рядка, в якому сказано про перетворення дівчини ("тополею стала"), в баладі нема нічого надприродного. Весь твір побудований на життєвій основі. Конфлікт балади, в порівнянні з "Причинною", має більш виразно виявлений соціальний характер. Там були "вони", "люди чужії". Тут поет одверто говорить про соціальну нерівність, що є причиною загибелі героїні. Дівчина більше двох років чекала милого, що загинув. Мати-вдова, по-своєму бажаючи добра, змушує дочку вийти заміж за старого багатія:Таким чином, балада "Тополя" була спрямована проти несправедливих соціальних взаємин. Співчуття поета-гуманіста на боці бідних людей. Виявлено воно передусім у ліричних відступах, в яких відстоюється право на вільне, природне почуття, не залежне від грошових майнових розрахунків:Реалістичні картини природи, що обрамляли сюжет, життєвість конфлікту, людських почуттів, ліризм розповіді – все це відрізняло баладу "Тополя" від балад попередників Шевченка, що й відзначив свого часу І. Франко.Замість демонічної "Ucieczki", дав нам твір о м'якім, злегка сентиментальнім колориті, кілька пишних, хоч лишень злегка нашкіцованих образків з життя і природи рідної України з її степом, вербами та солов'ями. Замість сили розпуки і смертельної грози він змалював сцени тихої сільської любові, а супроти престарого дуалістичного песимізму, з котрого вип¬ливала ся казка, супроти погляду на природу і тіло, як на щось злого, проклятого і ворожого духові, і на життя, як на конечне зло та кару, а на любов, як на тяжкий проступок проти святості духу.
