Праця – це доцільна позитивна продуктивна свідома діяльність людей по перетворенню речей, природи і самої людини з метою задоволення своїх зростаючих потреб і забезпечення умов існування.
Праця виступає умовою розвитку самої людини.
Праця поділяється за кількома підходами:
- Конкретна (безпосередній процес виконання певних операцій) \ абстрактна (усереднена за суспільно-необхідним робочим часом по виготовленню певної споживчої вартості при нормальних умовах)
- Фізична \ розумова
- Ручна \ машинна \ автоматизована
Праця виступає як засіб самоорганізації суспільства.
Виробни́цтво — процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Включає матеріальне виробництво, духовне та виробничі відносини
Складові елементи процесу виробництва : праця, предмети праці й засоби праці.
Предмети праці й засоби праці становлють засоби виробництва. Засоби виробництва і люди становлять продуктивні сили.
Економіка включає організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Розуміння категорії "економіка" як мистецтва ведення домашнього господарства загалом побутує і нині. У широкому сучасному значенні це слово тлумачать як господарство країни або його частини (галузі, види виробництва). Поняття "економіка" багатоаспектне, з розвитком систем господарювання воно безперервно збагачувалося.
Власність – спосіб відносин між людьми з приводу майна.
Вла́сність — результат привласнення, тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Розрізняють власність приватну, комунальну і державну в залежності від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі.
