Соціальний закон – це вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних зв’язків соціальних явищ і процесів, а передовсім зв’язків між соціальною дійсністю людей як спільноти та соціальними діями окремих індивідів
Зако́н зроста́ння потре́б — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення
Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.
З. з. п. виражається у потребах формування працівника нового типу. Ці потреби розкриваються у розвитку творчих здібностей, професійних якостей і навичок (бажання постійно підвищувати рівень освіти та кваліфікації, почуття нового тощо), економічного мислення (уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі народного господарства варіанти розвитку, оволодіння найновішими прийомами технологічних і проектно-конструкторських розробок, підвищення рівня технологічної культури, орієнтація на найбільш раціональне використання економічних і природних ресурсів та ін.), у зростанні рівня організаційної й управлінської діяльності тощо, у розвитку психофізичних якостей (цілеспрямованості, працьовитості, психологічної стійкості і т. ін. ). Що в результаті якісно задовольняє зростаючі потреби людини.
