Істина - Це адекватне точне відображення обєктів пізнаючим суб’єктом, що відтворює обєкти і іх властивості такими, якими вони є в процесі змін і розвитку.
Якщо знання точно відповідають дійсності – це істина. Істина і правда поняття не тотожні. Істина – одна для всіх, а правда є різною. (Хотинська битва – істина, але Мазепа і Петро І мали кожен свою правду).
Критерії істини: об’єктивність, конкретність, абсолютність, відносність.
Об'єктивність істини означає, що зміст істинного знання не залежить ні від людини, ні від людства. Конкретність істини виявляється в тому, що істинне знання має своїм змістом певний, конкретний об'єкт, фрагмент об'єктивної реальності.
Істинне знання - це завжди знання про щось конкретне. Наприклад, у фізичних довідниках завжди вказуються разом з відповідною температурою кипіння того чи іншого хімічного елемента ті умови, за яким проводиться експеримент по одержанню до-відникових даних. Це виявляється в тому, що вказується, хімічна і т. ін. З філософської точки зору це і означає виконання вченими вимоги конкретності істини.
Отже, конкретність істини - це залежність знання від зв'язків і взаємодій, притаманних тим або іншим явищам, від умов, місця і часу, за яких вони існують і розвиваються. Наприклад, твердження, що вода кипить за умов 100 °С, правильне за наявності нормального атмосферного тиску і невірне при відсутності цієї умови.
Таким чином, абстрактної істини немає, вона завжди конкретна. Конкретність міститься в об'єктивній істині. Внаслідок цього поняття істини невід'ємне від її розвитку
