Свідомість- одна з найважливіших категорій філ.., що означає вищу, властиву лише людині форму відображення об’єктивної дійсності і представляє собою суб’єктивну реальність, сукупність певних психічний процесів, активного осмислення людиною світу і свого буття.
Поняття Свідомість означає здатність людини відтворювати в ідеальних образах об’єкти,їх взаємозв’язки і взаємодії. Є єдиною із суттєвих рис людини. С-особливий спосіб людини відноситись до світу, до об’єктів. Спосіб із знанням. Без знання свідомість би не виникла. Знання через мову допомагає співвідносити людину зі світом, об’єктами. С формується, коли формується соціальні якості людини.
С.- спільність в знанні про світ, співучасть в знанні про сам факт свого знання. С.- це я знаю, що я знаю.
С відображає не тільки те , що є , але й те чого зараз немає. С.формувалась в процесі еволюції.
С. стає суб’єктивною реальність, є активним вираженням способу відношення людини зі світом, із знанням.
Матеріальні об’єкти мають здатність відображати.
Відображення – це універсальна властивість матеріальних об’єктів відтворювати у своїх якостях особливості інших у процесі взаємодії. В. в неживій природі- просте, інформаційне, як дзеркальне. В неживій- складне, може проявлятись на різних рівнях.
Подразливіть- найпростіша форма відображення, здатність живого реагувати на зовнішні впливи.
Відчуття- вища форма, певний внутрішній стан організму, що проявляється в мобілізації сил, можливостей для відповідної дії на зовнішні впливи.
Психічна форма – здатність живих істот до орієнтаційної діяльності, створення образу, розв’язання завдань, що виникають у взаємодії з зовнішнім світом. Відображає майбутню дію на неусвідомленому рівні. Психіка включає процеси, які були усвідомлені і перейшли в психіку(автоматизовані дії).
Свідомість- найвища форма відображення.
