Буття – філософська категорія, що означає реальність, яка існує об’єктивно, поза межами свідомості людини і незалежно від неї.
Парменід звернув увагу на те, що існує і те, про що ми думаємо. «Буття вічне, безмежне. Якщо б ми про нього (небуття) подумали, то воно б стало буттям».
Буття – філософська категорія для означення всього існуючого, поняття про суще взагалі.
Суще за Арістотелем – оформлена визначеність. Буття охоплює «все те, що існує».
Буття поділяють на 4 форми:
- Буття природи: а) природи як такої;
б) так званої «другої природи» – предметів,
створених людиною з природніх речей.
- Буття людини: а) людини як природної, фізичної істоти;
б) власне людське буття (людини як фізичної
істоти може не бути, але залишаться речі, які
вона залишила після себе).
- Буття ідеального або духовного:
а) буття індивідуалізоване;
б) буття позаіндивідне, об’єктивоване.
- Буття соціального: а) сукупність суспільних відносин;
б) буття людини, як носія соціальних ролей,
як соціальної істоти.
Буття – це найширша категорія, охоплює все те, що існує.
З позиції якісної буття:
І група: існує те, що існує - об’єктивно
ІІ група: те, що існує суб’єктивно (залежить від суб’єкта)
Те, що існує об’єктивно - об’єктивна реальність (матерія).
Те, що існує суб’єктивно, тобто залежить від свідомості - суб’єктивна реальність (свідомість).
