Поняття буття ввів Парменід: «Буття – вічне, безмежне, небуття – не існує». Буття – це основна категорія. Платон говорив, що «Справжнє буття – це буття ідей». Арістотель говорив, що це не ідеї, а їх втілення, що справжнє буття – індивідуальне, буття не може існувати без речей.
В середньовіччі буття розглядали з точки зору Бога. Метафізика спочатку розглядалась як філософія, пізніше як наука про сутність Бога.
В свою чергу Гегель найбільше приділив уваги поняттю «буття».Він розробив теорію буття у динаміці. Він говорив, що буття постійно в русі, змінне. Пізніше Фоєрбах також розглядав буття, проте тільки одну окрему сферу – буття людини.
Сукупність усіх вчень про буття – онтологія – вчення про суще. Вперше цей термін був вжитий німецьким філософом Гокленіусом у 1613 р.
Онтологія — це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії. І це не випадково. Воно складне, змістовне, багатогранне. Існує, принаймні, три значення цього поняття:
По-перше, під онтологією розуміють ту частину філософії, яка з'ясовує основні, фундаментальні принципи буття, першопочатку всього сутнісного. Саме поняття «онтологія» у перекладі з грецької мови означає вчення про суще, найважливіше (онто — суще, логія — вчення). Це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух тощо.
По-друге, у марксистській філософії поняття «онтологія» вживається для з'ясування сутності явищ, що існують незалежно від людини, її свідомості (та ж матерія), рух, розвиток, його об'єктивні закони тощо.
По-третє, у західній філософії в поняття «онтологія» теж включають найзагальніші принципи буття, але вони розглядаються на рівні надчуттєвої, надраціональної інтуїції. Тобто, найзагальніші принципи буття у такому розумінні з'ясовуються лише інтуїтивно, а не в процесі практичної, пізнавальної діяльності людини, взаємодії суб'єкта і об'єкта.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що зміст поняття «онтологія» складають основи, витоки, першоначала всього існуючого, найзагальніші принципи буття світу, людини, суспільства. У понятті «онтологія» знаходить відображення та особливість цих основ, витоків та першоначал, що вони існують об'єктивно, тобто незалежно від людини і її свідомості. Все це складає сутність такого поняття, як «онтологія».
