Філософія на елліністичному та римському етапі розвитку античної філософії була чітко орієнтована на захист окремого індивіда в умовах поступового руйнування класичного античного полісу.Пізня антична філософія поставала індивідуалістичною,суб 'єктивно забарвленою. Через це тут не стільки продукували нові ідеї,скільки використовували вже наявні,, які часто сполучали між собою без достатньої внутрішньої єдності.
|
Течія |
Представник |
Ідея |
|
Епікуреїзм |
Еллініст Епікур
|
Він продовжує погляди Демокріта, що все складається з атомів, але доповнює їх, бо він вважає, що атоми рухаються не тільки прямолінійно. Людина як соціальний атом може відхилятись від природної необхідності. Ухиляючись від незадоволення людина може досягнути щастя -у цьому полягають основи епікуреїзму. За цією теорією, людина пізнає світ за допомогою органів чуттів,які ніколи не помиляються, можуть бути лише неправильні оцінки людиною. |
|
Римлянин Тіт Лукрецій Кар |
У своїй праці “Про природу речей” поєднує вчення Демокріта та Епікура і додає свою тезу про те, зо атоми можуть відхилятись. Відхилення атомів приводить до виникнення частинок. Це причина розмаїття світу. Від цього походить еволюційна теорія: із неорганічного - органічне, із простого-складне, із стада - суспільство. |
|
|
Стоїцизм |
Зенон із Кітіона |
Висловлює важливу тезу, що людина повинна вивчати природу і підпорядковуватись тому, що природа вимагає. Людина повинна жити у згоді з природою, у цьому полягає доброчинність. У Римі його послідовниками були Сенека,Епіктет, Марк Аврелій Антонін. |
|
Скептицизм |
Піррон |
Скептики вважали, що людина не може нічого пізнати, а тільки частково висловити свої судження.Вважав, що треба відповісти на 3 питання: із чого складаються речі, як до них відноситись та яку користь від них мати. |
|
Еклектизм - змішування (римський період) |
Цицерон |
Перекладав із грецької філософські твори, використовував вчення стоїків, скептиків,епікуреїстів, змішував їх. Так він каже, що людина - розумна істота, найважливіша її риса - доброчинність. Коли людина знає, вона позбувається страху.
|
|
Неоплатонізм(рим. період) |
Плотін,Прокл |
Неоплатонізм - деталізація вчень Платона.Плотін вважає основою - першоєдине буття - Бога. Він пропагує аскетичний спосіб життя.
|
