Слід зазначити, що на початковому етапі Україна прагнула створити соц.-політ. інституції за цивілізованим європ. зразком. Проте відсутність системного підходу до формування політ. структур призвела до протистояння різних гілок влади і, зрештою, до кризи влади в цілому, яка проявилась у неефективності всіх владних структур, неузгодженості і суперечливості їх дій, втрати авторитету влади у населення. Політична еліта сучасної України виявилася неспроможною вирішувати державні проблеми на рівні загально цивілізованих правил і норм. Посилюється апатія людей до діяльності владних структур. Влада в особі всіх її гілок неухильно втрачає довіру народу.
Україна відповідно до її К. є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Саме на цих засадах і повинна будуватися нова політ. система. На керівні посади всіх рівнів необхідно призначати, шляхом жорсткого добору, найбільш підготовлених, компетентних фахівців, які за професійними, моральними якостями здатні служити народові. І поки ми не відійдемо від формування владних структур за кольором прапора чи за принципом сімейності, кумівства, поки не буде у нас державницького підходу до призначень посадовців за професійними якостями, доти процвітатимуть корупція, організована злочинність, доти не може бути й мови про порядок у державі, про добробут населення і, безумовно, й поваги до усіх без винятку гілок влади. В Україні склалася парадоксальна політ. модель, у якій збільшення об’єму влади означає зменшення відповідальності, тоді як має бути навпаки. В результаті цього встановився один із найбільш неефективних і корумпованих політ. режимів у світі.
