1. Адміністративно-територіальні зміни
Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Воно активно обговорювалося під час Тегеранської (1943), Ялтинської (1945) та Потсдамської (1945) конференцій глав держав антигітлерівської коаліції.
Першим кроком на шляху україно-польських територіальних домовленостей стала Люблінська угода між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р. Відповідно до цього документа частина українських земель (частина Підляшшя, Холмщини, Надсяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалися Польщі. Територіальне розмежування між СРСР і Польщею було закріплене Договором про радянсько-польський державний кордон від 16 серпня 1945 р. Цей документ встановлював кордон по «лінії Керзона» і відхиленнями на схід (тобто на користь Польщі).
26 листопада 1944 р. в м. Мукачеве було скликано з'їзд Народних комітетів. На цьому з'їзді було схвалено Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною, обрано Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. 22 січня 1946 р. було видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складі УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідовував Закарпатську Україну як державне утворення.
Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина,Ізмаїльщина, тобто юридично закріплювалися кордони, вста2новлені в червні 1940 р.
2. Зовнішньополітична діяльність УРСР
Наприкінці Другої світової війни Україна знову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, як складова частина Радянського Союзу, вона не мала можливості проводити самостійну зовнішню політику.
З перших років своєї діяльності українська дипломатія була досить активною. На чолі з наркомом Д.Мануїльським представники України брали участь у Паризькій мирній конференції (29 липня - 15 жовтня 1946 р.), в лютому 1947 р. підписали мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.
Вже під час «холодної війни» УРСР увійшла у Всесвітню Раду Миру, запропонувала цілу низку мирних ініціатив.
Незважаючи на таку бурхливу зовнішньополітичну діяльність, Україна не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво. Таким чином, вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР.
3. Перехід до мирного будівництва. Внутрішньополітичне та економічне становище УРСР
На думку істориків, жодна країна Європи не зазнала такого руйнування як Україна. За роки війни ворогом було знищено 714 міст та понад 28 тис. сіл,зруйновано 16 158 промислових підприємств, 1,9 тис. залізничних станцій, 28 тис. колгоспів,18 тис. лікувальних, 33 тис. навчальних і наукових закладів, 19 тис. бібліотек. Загальні збитки, які війна принесла народу та господарству України, становили 1,2 трлн. крб.
Та до кінця 1945 р. було відновлено 44% довоєнних потужностей машинобудівної і 30% легкої промисловості, введено в дію 123 великі і 506 дрібних шахт Донбасу.
Проводились роботи і по відтворенню житлового фонду, було відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних установ.
Підприємства і установи переводилися на нормальний режим роботи: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, скасовувалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асигнування на оборону. Країна переходила до мирної праці.
4. Відбудова та її особливості в Україні
У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр.У той же час експерти вважали, що Радянському Союзу для відбудови потрібно декілька десятиліть.
особливості відбудови в Україні:
1. Масштаби відбудовних робіт були більшими, ніж у будь-якій іншій країні Європи.
2. При відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80% капіталовкладень)
3. Повсюдно була запроваджена адміністративно-командна система. Саме її жорсткі умови давали змогу мобілізувати і зосередити значні матеріальні і людські ресурси для відбудови господарства.
4.Ідеологічне заохочення праці
5. Відбудова ускладнювалася голодом 1946-1947 рр.
6. Гостро відчувалась нестача робочої сили, особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
З одного боку, було відновлено промисловість України.З іншого - ціна відбудови, внаслідок жорстких методів її проведення, була дуже високою.
Особливо важким було становище селян. Вони отримували мізерні заробітки, на них не поширювались соціальні гарантії,
Незважаючи на ці заходи і на надзвичайні зусилля селян, у с/г на кінець п'ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку. Так, у 1950 р. валовий збір зернових складав лише 85% довоєнного.
5. Голод 1946-1947 рр. Його причини, масштаби і наслідки
У повоєнний час у сільському господарстві склалось вкрай несприятливе становище: за роки війни скоротились посівні площі, зменшилось поголів'я худоби, не вистачало техніки та робочих рук. Для подолання цих труднощів необхідні були докорінні зміни в державній політиці по відношенню до сільського господарства.
Але сталінське керівництво і думки не мало проводити якісь зміни, село в його планах було одним із головних джерел для проведення відбудови промисловості. Під тиском центрального керівництва уряд УРСР та ЦК КП(б)У планували у 1946 р. у форсованому порядку збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю.
Весною-літом 1946 р. 16 областей України вразила засуха. Зимові та ярові посіви загинули. Почався падіж худоби.
Було відновлено дію закону «про п'ять колосків», за яким було засуджено й ув'язнено тисячі селян.
Але, незважаючи на крайні заходи, зерна вдалось зібрати лише 60% від плану хлібозаготівлі, хоча вилучено було навіть насінний фонд.В Україні розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн чоловік.
6. Демографічне становище. Рівень життя та побут населення
За роки війни Україна втратила близько 3 млн. чоловік на фронтах (майже кожен другий призваний до лав армії) і 5,5 млн. чоловік у зоні окупації.
До цього слід додати вивезених на примусові роботи понад 2,2 млн. осіб, з яких назад повернулось лише 800 тис.
Завершення бойових дій дало поштовх значним міграційним процесам. Повернулись до мирної праці демобілізовані з лав Радянської Армії 2,2 млн. осіб. Повертались і ті, то були вивезені під час евакуації на Схід, і ті, що знаходились на примусових роботах або в полоні за межами України.
Позначились на демографічному становищі України репресії по відношенню до національних меншин ( виселення кримських татар, німців, поляків, угорців та ін.).
Великий вплив на демографічні процеси мала відбудова та подальший розвиток промисловості, які прискорили процес урбанізації і призвели до скорочення кількості сільських жителів
У грудні 1947 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну карток на продовольчі і промислові товари. Водночас із скасуванням карткової системи було проведено грошову реформу, що мала на меті упорядкування всієї фінансової системи.
З одною боку, скасування карткової системи було явищем позитивним, воно свідчило про певну стабілізацію народного господарства.Але з іншого боку, після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що зросла лише на половину у порівнянні з довоєнним рівнем, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень.
Таким чином, відбудова народного господарства не призвела до зростання життєвого рівня населення і відклала вирішення соціальних проблем на наступні десятиліття.
