У лютому 1848 р. в країнах Західної Європи - Франції, Італії, Німеччині - розпочалися революції, названі сучасниками «весною народів». У березні революція спалахнула і в; Австрійській імперії. Під натиском повсталого народу імператор Фердинанд проголосив конституцію, дозволив організувати національну гвардію. 17 квітня він змушений був підписати акт про ліквідацію панщини в Галичині. Проте, обезземеленому селянству це не принесло полегшення. Селянські зворушення проходили у Галичині, на Закарпатті й особливо на Буковині, де знову розгорнув діяльність Лук'ян Кобилиця.Вийшовши у 1848 р. з в'язниці, він одразу ж поринув у вир визвольної боротьби. Селяни Буковини обрали його депутатом до австрійського парламенту (рейхстагу). Побачивши, що депутати тільки засідають та говорять, не приймаючи конкретних рішень, Кобилиця у своїй окрузі утворив кінний повстанський загін і поставив за мету визволити Буковину з-під іноземного ярма.
Протягом 1848-1850 pp. повстанці, діючи хоробро і мужньо, влаштовували напади на регулярні війська, громили за наказом Лук'яна ненависні гнізда землевласників, захоплювали і розподіляли поміщицькі землі, обирали своє управління. Парламент позбавив Кобилицю депутатських повноважень і почав полювання за народним месником. У 1850 р. урядові вдалося його заарештувати. Після жорстоких тортур Лук'яна Кобилицю відправили на заслання, де він у 1851 p. i помер. Тільки з його смертю селянський рух на Буковині почав затухати.
Українське духовенство, вчителі, лікарі та передові Промисловці утворили 2 травня 1848 р. у Львові «Головну Руську Раду» - першу політичну українську організацію на чолі з уніатським єпископом Григорієм Яхимовичем. Вона мала у своєму складі 66 чоловік і місцеві окружні філії. У подіях 1848 р. «Головна Руська Рада» виступала від імені українського народу і відіграла позитивну роль у боротьбі за національне визволення населення Галичини. У своїх відозвах до українського населення «Рада» оголосила ворогами «руського діла» тих селян, котрі повели боротьбу з поміщиками за ліси, пасовища і землі. Вона закликала: «Нехай вистерігається кожен селянин пориватись на власність давніх поміщиків».
На осінь-зиму 1848 р. припадає кульмінація розвитку революції в Австрійській імперії. He припинявся визвольний pуx i в Галичині. Особливо драматичні події відбулися в цей час у Львові.Коли командуючий австрійськими військами генерал Гаммерштейн зробив спробу роззброїти національну гвардію та «академічний легіон» студентів, у місті стихійно почалося повстання.
Пізно ввечері 1 листопада 1848 р. у місті почулася стрілянина. To урядові війська відкрили вогонь по беззбройних жителях. Тоді на вулиці вийшли українські, польські, єврейські робітники, студенти, ремісники. Протягом ночі на різних вулицях Львова виросли барикади, центр міста опинився в руках повсталих, котрі спішно озброювалися рушницями, сокирами, косами.Вранці 2 листопада війська Гаммерштейна, які відійшли до Високого Замку, почали артилерійський обстріл Львова. У місті виникли пожежі. Згоріли ратуша, приміщення університету, бібліотеки, 15 приватних будинків. Було вбито і поранено 130 чоловік.
Повстанці трималися героїчно.1848 р. були ліквідовані: «Руський собор» у 1848 p., а «Головна Руська Рада» - у 1851 р.
