Причини утворення держави:
- Покращення знарядь праці;
- Зростання продуктивності праці;
- Поява надлишків;
- Привласнення надлишків родоплемінною верхівкою;
- Поява майнової нерівності;
- Поява експлуатації;
- Поява суперечностей;
- Поява державності.
- – VІІІ ст.. із союзів племен виникають продержавні об’єднання – племенні княжіння;
Союзи племен очолювали князі, формування держави відбувалось через захоплення влади князями та об’єднання ними слов’янських племен.
Існували класи рицарів, поділ на бідних та багатих.
Норманська теорія
Нормани — це загальна назва населення Скандинавії — шведів, норвежців, данців, у слов'янських літописах ототожнюються з варягами. У VII—IX ст. вони почали широкі завойовницькі походи в Європу. Зокрема, у VIII ст. нормани з'явилися у верхів'ях Волги, і встановили своє панування над Волзьким шляхом. Нормани відіграли ключову роль у формуванні і становленні давньоруської держави.
У 862 році слов’янські племена вигнали варягів «в морс», але не змогли організувати свою владу і закликали інших варягів, щоб її організувати. Прибули три брати: Рюрик, Синеус і Трувор. Рюрик став князювати у Словенському князівстві (Новгороді), Синеус — у Білоозері, Трувор — в Ізборську. Після смерті братів Рюрик став єдиновладним князем, об'єднавши під своєю владою північні слов'янські племена словенів, кривичів та фінські — мері, весь, мурому. Перед своєю смертю Рюрик передав правління своєму родичу Олегу і доручив йому малолітнього сина Ігоря. Поряд з цим є відомості, що Ігор був сином Олега.[17]
У 882 році Олег з великим військом рушив на південь, завоював Смоленськ, Любеч та інші землі, нарешті, підступно вбивши Аскольда та Діра, захопив Київ.
